“Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, та купує те поле” (Мт. 13,44).
Богословська скарбниця

Що таке благодать?

Ми часто вживаємо слово «благодать», але чи знаємо ми, що воно означає? Як ми можемо отримати благодать Святого Духа? Чи можемо ми говорити про Церкву, сповнену благодаті, або про священика, сповненого благодаті? Як ми дізнаємося, чи торкнулася нас благодать? Давайте роздумаємо про значення благодаті в християнстві та як ми можемо її здобути чи втратити.

Благодать може стосуватися багатьох речей, тому спочатку визначимося, що ми під нею маємо на увазі. У християнстві та в церковному вченні благодать означає дію Бога на людство. Тож як діє Бог? У догматиці благодать визначається як повнота Божої любові та милосердя, дарована людям як жива та діяльна енергія, яка дає нам життя та веде до спасіння. Як енергія, яка обдаровує нас святістю та спасінням, вона відповідає таким визначенням:

1. Благодать – це виразна, нестворена Божественна енергія.
2. Вона дається нам через зішестя Святого Духа. Все в Церкві звершується благодаттю Святого Духа.
3. Благодать дається людині силою викуплення Господа нашого Ісуса Христа. Людина здобуває її як великий дар від Бога.
4. Благодать не змінює людської природи, але перетворює саме існування такої природи. Іншими словами, дія Господньої благодаті має силу змінювати людей.

У Святому Письмі слова «благодать», «Святий Дух», «Дар благодаті» та «Дар Святого Духа» використовуються як взаємозамінні та є синонімами. Дія Святого Духа на людину таємнича та унікальна. Божа благодать чітко присутня в таїнствах Церкви. У таїнстві священицького рукоположення промовляються такі слова: «Божественна благодать, яка завжди немічне лікуєє та виснажене доповнює». Вони стверджують силу Божественної благодаті, яка покриває наші слабкості та перетворює нас як людей.

Мабуть, найповніше вчення про божественну благодать дає розповідь про розмову святого Серафима Саровського. Слова «благодать» та «сповнений благодаті» зустрічаються в тексті 51 раз. Святий Серафим стверджує, що кожен вчинок чесноти, скоєний в ім’я Ісуса Христа, принесе благодать Святого Духа, але понад усе це зробить молитва. Господь сказав: «Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). Під Царством Божим він мав на увазі благодать Святого Духа. Ми благаємо Його благодаті через молитву та церковне життя, нашу побожність та участь у святих таїнствах. Як навчав святий Серафим, це засоби, які наближають нас до Бога.

Однак є одне застереження, на яке звертає нашу увагу святий Серафим: Бог дає нам Свою благодать, але ми зрештою втрачаємо її, бо не в змозі її зберегти. Збереження, накопичення та нарощування благодаті Святого Духа вимагає зусиль. У своєму коментарі до притчі про дів святий Серафим наголосив, що нерозумним дівам бракувало оливи, бо вони втратили благодать Святого Духа, незважаючи на свою праведність.

Як нам зберегти дар благодаті? По-перше, не дозволяючи собі стати самовдоволеними. Благодать наповнює все в Церкві — її таїнства, обряди, традиції та служіння. Благодать Святого Духа освітлює кожну дрібницю Церкви. Але прийняття правильного ставлення є вирішальним. Ми повинні мати благочестя та страх Божий.

Нам легко сприймати як належне те, що ми вже маємо, і перестати визнавати їхню цінність. Ми починаємо сприймати дар благодаті як традицію. З таким ставленням ми втрачаємо благодать Святого Духа навіть у Церкві, забуваючи про страх Божий, не дякуючи Йому та втрачаючи свою побожність. Ми не можемо залишатися справжніми віруючими без правильного ставлення до дару Божої благодаті. Можна бути в Церкві, але без благодаті.

Найкрасномовнішим знаком Божої благодаті є радість. Ми часто впадаємо у відчай, депресію чи гнів. Ці стани розуму є одночасно поширеними та частими для багатьох із нас. Наш настрій може змінюватися, але негативний стан розуму більшу частину часу має підказувати, що нам потрібно покаятися. Відчуття радості є ознакою нашого перебування у Святому Дусі. Ми радіємо зустрічам з іншими, відвідуванню служб, участі в таїнствах та нашому духовному житті. Як може бути місце для смутку, коли ми з Богом? Коли ми з Богом, чи можемо ми впадати у відчай?

У Церкві все сповнене благодаті. Неправда, що деякі церкви чи священики більше сповнені благодаті, ніж інші. Благодать невидима. Іноді ми можемо відчути її, але лише якщо ми готові. Іноді люди плутають свій позитивний досвід чи враження з даром благодаті. Вони схильні сприймати благодать у світських термінах, таких як увага, яку їм приділяє священнослужитель, або їхнє враження від Церкви. Ми не повинні шукати благодаті. «Царство Боже всередині вас є», – сказав Господь. Тож жиймо праведно, збагачуймо себе для неба і радіймо в Господі всіма можливими способами. І Він обдарує нас даром Свого Духа, проллє Свою благодать і наповнить наше життя, молитву та віру Своєю радістю.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *