Святитель Євгеній (у мирі Євфимій Гакман) народився 16 березня 1793 року в селі Васловівці на Буковині в побожній селянській родині. Попри скромне походження, завдяки непересічним здібностям та працьовитості, він закінчив Чернівецьку гімназію, а згодом, як стипендіат, – богословський факультет Віденського університету. У 1823 році прийняв чернечий постриг з іменем Євгеній та розпочав служіння у рідному краї як викладач Біблійних студій.
8 травня 1835 року він став першим українцем за походженням, який очолив Буковинську кафедру. Протягом 38 років служіння владика явив взірцеве поєднання християнського смирення та адміністративної мудрості. Саме його зусиллями Чернівці прикрасилися величним Свято-Духівським кафедральним собором, церквою святої Параскеви та архітектурною перлиною – Резиденцією митрополитів. Святитель відіграв вирішальну роль у заснуванні Чернівецького університету, ставши гідним наступником справ святителя Київського і всієї Руси Петра Могили на ниві освіти.
В умовах владарювання імперської монархії Габсбургів владика Євгеній незмінно опікувався національною долею українців Буковини. Він домігся надання українській мові статусу другої урядової в церковному діловодстві та дозволу на звершення нею богослужінь. Був першим маршалком (головою) Буковинського ландтагу, де відстоював автономію краю. Найвищим здобутком його дипломатії стало піднесення єпархії до рангу окремої Митрополії Буковини і Далмації (1873 р.), що врятувало край від асиміляції.
Попри високий статус, святитель жив надзвичайно скромно, мешкаючи на приватних квартирах і віддаючи все своє утримання бідним, сиротам та на будівництво притулків. Відійшов до Господа 12 квітня 1873 року у Відні.
Господь прославив Свого угодника нетлінням тіла, що було офіційно засвідчено. У звітах 1914 року зафіксовано численні випадки чудесних зцілень за молитвами до архіпастиря. У часи радянських гонінь, з метою недопущення паломництва, безбожна влада розорила його усипальницю. Очевидці свідчили, що навіть через 103 роки після упокоєння мощі святого залишалися цілими, не маючи ознак тління. Тодішні можновладці наказали таємно перепоховати чесні останки у невідомому місці на міському кладовищі, аби стерти пам’ять про святого.
Але благодатне «світло у темряві світить, і темрява не огорнула його». Попри приховання мощей, вдячні нащадки зберегли шану до святителя Євгенія як до небесного покровителя Буковинського краю.
11 травня 2026 р. під час засідання Священного Синоду Православної Церкви України було ухвалене рішення щодо прославлення у лику святих святителя Євгенія Буковинського (архієпископа Чернівецького, митрополита Буковини і Далмації),
5 липня 2026 року у кафедральному соборі на честь преподобної Параскеви Сербської в Чернівцях було звершено урочистий чин прославлення у лику святих архієпископа Чернівецького, митрополита Буковини та Далмації Євгенія (Гакмана).
Святителю отче Євгенію, моли Бога за нас!