10 липня Церква вшановує пам՚ять преподобного Антонія Києво-Печерського – уродженця нашої, української землі, що походив із Любеча на Чернігівщині, великого аскета і основоположника нашого чернецтва, який приніс на київські пагорби традицію афонського подвижництва. Одна з наших найдавніших і найвизначніших святинь – Києво-Печерська обитель – виникла саме завдяки преподобному Антонію.
Преподобний Антоній народився понад тисячу років тому, близько 983 року. З юних літ він усамітнювався для молитви та мріяв про паломницьку подорож на Афон. Божим Промислом його мрія здійснилася, і там він був пострижений у монахи та наречений чернечим ім’ям Антоній.
Чимало часу провів преподобний Антоній на Святій Горі, досягаючи духовної досконалості та наставляючи багатьох на спасіння. Його подвиг церковна традиція пов’язує з Есфігменською обителлю. Звідти він, за благословенням старців та, зокрема, настоятеля монастиря Есфігмен, повернувся до Києва й у печері на схилах Дніпра поклав початок чернечій обителі, яка стане спадкоємицею афонської традиції.
Цього року ми відзначаємо 975-річчя Києво-Печерської лаври — святині, яка протягом майже тисячоліття є одним із духовних, культурних і історичних символів нашої держави.
Києво-Печерська лавра є осередком християнської віри, просвіти, літописання та розвитку української культури. Саме тут творилися перші сторінки духовної історії українців, народжувалися традиції книжності, формувалася національна свідомість і зберігалася спадщина Київської Русі.
975-річчя Києво-Печерської лаври — це нагода вшанувати її славну історію та усвідомити відповідальність за збереження цієї безцінної спадщини для майбутніх поколінь.
Києво-Печерський монастир виник завдяки преподобному Антонію, який приніс на київські пагорби традицію афонського подвижництва. Тож, вшановуючи таку поважну дату заснування нашої Києво-Печерської обителі, прославляємо Бога – Дивного у святих Своїх.
Хай Господь, за молитвами преподобного Антонія і всіх чудотворців Печерських дарує мир нашому народові!