“Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, та купує те поле” (Мт. 13,44).
Богословська скарбниця

Благовіщення Пресвятої Богородиці

Архангел Гавриїл привітав Діву Марію словами «Радуйся, Благодатна». З одного боку, заклик радіти був звичайним для тих часів вітанням. З іншого, мав надзвичайно важливе значення конкретно у цьому контексті.

Якщо пригадати прямі одкровення від Бога у Старому Завіті, нам стане очевидно, що, як правило, вони в переважній більшості мали викривальний характер (згадаймо хоча би промови пророків). Однак у випадку з Дівою Марією все інакше. Архангел приносить їй добру звістку. Не викривальну, не повчальну, а саме добру. Проголошує про Неї Божу волю, і ця воля блага.

Богові було угодно врятувати людину від вічної смерті, і Бог виконує Свою волю. Ця воля незмінна, як і незмінний і Бог. Людина може цю волю сприймати, а може ігнорувати. Бог дав їй для цього достатньо свободи і не позбавляє її права вибору ніколи. І так, Він завжди може втрутитися у звичайний перебіг життя людини чи історії народу, і тільки від самої людини (або народу) залежить, яким буде це втручання.

Найголовніше втручання Бога в життя людства почалося з доброї звістки. По суті Бог дав людині все, що необхідно і для життя, і для щастя, і для спасіння. Мало того, Він ніколи не залишав турботи про людину і навіть при тому, що людині і так дано все і навіть понад усе, Божий промисел діє в кожному нашому дні, спрямовуючи на добро невпинно. Таким чином, у Благовіщенні, у приході Спасителя, у Його Хресті та Воскресінні з’явилася людині Божа благость, більше якої неможливо і уявити.

Божий Промисел діє нам на спасіння. Тож увійдемо в радість Господа нашого і почуємо архангельське вітання Пречистої, адже позбавити Церкву вічної радості Небесного Царства не здатне жодне зло і жодні зовнішні обставини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *