“Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, та купує те поле” (Мт. 13,44).
Богословська скарбниця

Відправа пасії

Пасією називається особлива церковна служба, яка відправляється переважно в православних храмах в Україні та Білорусі, на повечір’ї в п’ятницю, а в деяких містах – у неділю, впродовж перших чотирьох седмиць Великого посту. Саме латинське слово «Пасія» означає «страждання». Відправа ця і містить у собі євангельське читання про страждання Спасителя, спів зворушливих стихир «Тебе, що одягаєшся в світло, наче в ризу» і «Прийдіте, прославимо Йосифа приснопам’ятного» та супроводиться відповідною проповіддю про страждання Христові.
Спочатку Пасії були впроваджені в західній церкві у VIII ст., де і збереглися до нашого часу. Там вони являли собою драматичне зображення історії страждань Ісуса Христа, – це були так звані «середньовічні містерії». Євангельський переказ про страждання Спасителя супроводжувався органною музикою і подавався різними особами, а саме: слова Христові виголошував перший священик, слова первосвященика – інший, а текст про події читав третій священик.
Видатне місце в містерії приділялося і хорові, тому все разом справляло враження церковної ораторії. Італійський композитор Карніссімі трохи видозмінив характер цих ораторій: відмовившись від елементів драматичної вистави, залишив тільки роль оповідача. Відтоді Пасія стала більш витонченою. У XVIII ст. композитор Себастьян Бах запровадив Пасію в протестантську церкву, обставивши виконання її хорами, причому мелодії їх співала вся община, гармонія виконувалася інструментами. Таким чином Пасія в протестантській церкві була спрощена.
У православних храмах України та Білорусі відправи Пасії були запроваджені у ХVІІ ст. Запровадження її, за деякими свідченнями, що належать до часу Київського Православного собору 1629 року, пов’язане з ім’ям великого борця за православ’я митрополита Київського Іова Борецького, але більш широкого розповсюдження в Україні Пасія набула в період діяльності видатного київського митрополита Петра Могили (1633–1646).
Пасія в православній церкві має зовсім інший характер, ніж в католицизмі та протестантизмі. Це не духовна драма з перевагою художнього елементу над релігійним, а правдива церковна відправа з усіма ознаками, властивими православному богослужбовому обряду. Православна Пасія, являючи собою молитовну згадку страждань Ісуса Христа, стала улюбленою православними віруючими відправою, особливо доречною, повчальною й корисною для душі в дні Великого посту і покаяння.
Чин Пасії, як і раніше, так і тепер, правиться за звичаєм, бо він не був занесений до церковного уставу. У 1702 році, за наказом архімандрита Києво-Печерської лаври Йосифа Кроковського, чин Пасії вперше був надрукований як додаток до Цвітної Тріоді, але коли видання богослужбових книг перейшло під опіку синоду, цей чин більше не друкувався. Проте, в богослужбовій практиці нашої православної церкви відправа Пасії має однаковий порядок, як його викладено у згаданій лаврській Тріоді 1702 року.
Під час Великого посту на 1, 2, 3 і 4 тижнях, у п’ятницю, прийшовши до церкви, священик облачається в епітрахіль, виходить перед царські ворота і, зробивши три поясні поклони, виголошує: «Благословен Бог наш». Читець: «Амінь. Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі. Царю Небесний. Трисвяте по Отче наш. Псалом 69», і далі за порядком малого повечір’я. Після «Вірую» – «Трисвяте» і також визначені денні тропарі й кондаки, а потім –«Господи, помилуй» (40 раз), молитва «Ти, що кожного часу», молитви «Нескверна, чиста», «І дай нам, Владико» (доземних поклонів на повечір’ї не буває).
Підчас цих молитов священик облачається у великопостові ризи і стає біля святого престолу. По закінченні молитви «І дай нам, Владико» хор співає стихиру «Тебе, що одягаєшся в світло, наче в ризу»; у цей час відчиняються Царські ворота, настоятель бере євангеліє, виходить на середину храму і кладе євангеліє на аналой перед розп’яттям. Потім бере від паламаря свічку, кадило, і звершує кадіння, починаючи від святого євангелія, а далі – вівтаря та всієї церкви при побожному співі згаданої стихири. Після кадіння священик виголошує: «І щоб сподобитися нам…», а хор співає: «Господи, помилуй» (тричі). Священик: «Премудрість, станьмо побожно…», «Мир всім», хор: «І духові твоєму». Настоятель: «Від Матфея (чи іншого євангеліста) святого євангелія читання», хор: «Слава страстям Твоїм, Господи».
Настоятель читає євангеліє: у першу п’ятницю – від Матфея, розділи 26 і 27, від зачала 107 до зачала 114 включно; у другу п’ятницю – від Марка, розділи 14 і 15, від зачала 63 до зачала 69; у третю п’ятницю – від Луки, розділи 22 і 23, від зачала 108 до зачала 111; у четверту п’ятницю – від Іоана, розділи 18 і 19, від зачала 58 до зачала 62.
Після читання євангелія хор співає: «Слава довготерпінню Твоєму, Господи». Священик з амвона виголошує проповідь на тему євангельського читання про страждання Спасителя.
Після проповіді хор співає стихиру «Прийдіте, прославимо Йосифа приснопам’ятного». В цей час настоятель цілує євангеліє, бере в руки та йде до вівтаря. Вийшовши на амвон, обертається до людей, осіняє їх євангелієм і кладе на престіл, цілує престіл.
На цей час зазвичай закінчується спів стихири і закриваються Царські ворота (в деяких храмах виголошується проповідь). Потім хор співає тропарі: «Помилуй нас, Господи, помилуй нас», після чого священик подає виголос: «Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі», де хор співає: «Слава: І нині: Господи, помилуй (тричі). Благослови». Далі слідує відпуст дня: «Христос, істинний Бог наш…», проте у деяких храмах чути відпуст Великого Понеділка: «Христос, який гряде на вільні страждання, ради нашого спасіння є істинний Бог наш».
Відправа Пасії, як видно з її змісту, дуже доречна в дні Великого посту, бо читанням євангелія про страждання Господа нашого Ісуса Христа за наші гріхи, проповіддю і зворушливим співом стихир та тропарів свята церква благотворно впливає на серця богомольців, спонукає їх до покаяння, зміцнює в благочесті й прагненні досягнути прощення провин і вічного блаженства.
Священик Микола СИМЧИЧ

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *