Хресне знамення супроводжує віруючого всюди. Ми хрестимось, встаючи з постелі, і лягаючи відпочивати, виходячи на вулицю і входячи в храм; хрестимо діток, благословляючи їх на добрі справи і на небезпечну дорогу, перед споживанням їжі хрестимо трапезу. Хресне знамення – це видиме свідчення нашої віри.
Хресне знамення зазвичай супроводжується поклонами. Церковна служба звершується з великими і малими поклонами. Звершувати їх потрібно з внутрішнім благоговінням і зовнішньою благообразністю. Слід підкреслити, поклони і колінопреклоніння належить звершувати після закінчення кожного короткого прохання чи молитвослів’я, а не під час його виконання чи під час самого хресного знамення.
Поклони бувають поясні і земні. Поясний (малий) поклін повинен бути такий, щоб пальцями можна було торкнутися землі (але торкатися не обов’язково). Доземний (великий) поклін звершується так: поклонившись і ставши на коліна, торкаємось головою землі. Однак, коли храм буває переповненим прихожанами, правильніше відмовитись від земного поклону, ніж розштовхувати оточуючих і створювати їм незручності. Тривале стояння на колінах, за виключенням особливих богослужінь (на Трійцю, під час деяких великопосних служб) в Православній Церкві не прийнято.
Хреститися без поклонів слід:
- На початку шестипсалмія при словах «Слава в Вишніх Богу…» три рази і в середині на «Алилуя» три рази. Слід пам’ятати, що на шестипсалмії та під час читання кафізм (псалмів) потрібно хреститись між псалмами при словах «Слава і нині», «Алилуя…».
- На початку співання або читання Символа віри («Вірую…»), «Царю Небесний…», «Єдинородний Сину і Слово Боже…»
- На початку читання Святого Письма: Євангелія (після слів «Будьмо уважні), Апостола і паремій заради збереження тиші.
- На відпусті «Христос, істинний Бог наш…».
Хреститись із поясним поклоном слід:
- При вході в храм і при виході із нього – три рази.
- Перед початком кожної служби – три рази (разом із священнослужителями).
- При виголосі священнослужителя, що віддає славу Пресвятій Тройці.
- В кінці Символу віри після слів «Чекаю воскресіння мертвих і життя будучого віку. Амінь».
- На «Милість миру», на кожне прохання священика чи диякона.
- Після виголосів «Прийміть, споживайте…», «Пийте з неї всі…», «Твоє від Твоїх…»
- При словах «Чеснішу від Херувимів…».
- При кожному виголосі слів «поклонімось», «поклоніння», «припадімо».
- Під час читання чи співання «Алилуя», «Святий Боже» і «Прийдіть, поклонімось», при співанні «Нехай буде благословенне ім’я Господнє…» і при виголосі священика «Слава Тобі, Христе Боже» перед відпустом.
- При співанні величання на Полієлеї.
- Під час читання канону на утрені при звертанні до Господа, Божої Матері і святих, тобто на приспівах перед тропарями.
- При закінченні співання або читання кожної стихири.
- На літії після кожного прохання єктенії.
- На «Сподоби Господи…» на вечірні та Великому Славослів’ї на утрені – по три поклони під час призивання Пресвятої Тройці.
- Перед і після читанням Євангелія (на «Слава Тобі, Господи…») – по одному поясному поклоні.
- На «Слава Тобі, що показав нам світло» перед великим Славослів’ям – один поклін.
- Після Великого Славослів’я на Трисвятому – три поклони.
- При осіненні молільників Хрестом, Євангелієм, іконою чи Чашею – поклін після хресного знамення.
Хреститись із земним поклоном слід:
- В піст при вході в храм і при виході із нього – три рази.
- В піст на утрені після кожного приспіву до пісні Богородиці «Величає душа моя Господа» після слів «Тебе величаємо».
- Після закінчення співання «Тобі співаємо…» (в час коли перетворюються дари в Тіло і Кров Господню, тобто разом із священнослужителями при словах «Амінь, амінь, амінь»)
- Після молитви перед Причастям «Вірую, Господи і визнаю» причасники, перш як підійти до Чаші, творять земний поклін.
- У Великий піст на великому повечір’ї при співанні «Пресвята Владичице…» – на кожному стиху; при співанні «Богородице Діво, радуйся…» та ін., що звершуються на великопісній вечірні звершуються три поклони.
- У Великий піст при читанні молитви прп. Єфрема Сіріна «Господи, і Владико життя мого…».
Поясний поклін без хресного знамення твориться:
- При словах священика «Мир всім», «Благословення Господнє на вас…», «Благодать Господа нашого Ісуса Христа…», «І нехай будуть милості Великого Бога…».
- При словах диякона «І на віки віків» (після виголосу священика «Бо Ти Святий єси, Боже наш…» перед співанням Трисвятого).
- Під час читання Євангелія, кадіння і благословення свічками чи благословення рукою слід нахиляти голову без хресного знамення.
Не допускаються земні поклони:
Після Причастя Святих Таїн (за виключенням поклонів перед Плащаницею у Велику Суботу, а також під час читання коліноприклонних молитов в День Святої Тройці) і в дні від Різдва Христового до Хрещення (Святки), від Пасхи до П’ятидесятниці (так як в ці дні згадуємо наше примирення з Богом) і всі Господські дванадесяті свята.
При словах «Голови наші вклонімо перед Господом» всі молільники схиляють голови (без хресного знамення), так як в цей час священик читає молитву, в котрій молиться за всіх присутніх, котрі схилили голови. Ця молитва закінчується виголосом, в котрому віддається слава Святій Тройці.
При читанні Акафістів на кожному кондаку та ікосі покладається поясний поклін. Слід підкреслити, що не слід хреститись при кожному «Радуйся…».
Коли проходимо повз Царські врата, потрібно призупинитись і осінити себе хресним знаменням із поясним поклоном. При цілуванні Св. Євангелія, Хреста, мощей і ікон належить підходити не поспішаючи і не штовхаючись, покладаючи два поклони перед цілуванням і один після цілування святині, поклони творити по дню. Прикладаючись до ікон Спасителя, Божої Матері і святих, не потрібно їх цілувати в обличчя: ікону Спасителя належить цілувати в ногу (при поясному зображенні – в руку), ікону Божої Матері і святих – в руку, ікону Нерукотворного образу Спасителя й Усікновення голови св. Іоана Хрестителя – у косу волосся.
Підготував священник Василь Деркач