Богослужінням Православної Церкви називається з’єднання молитов, піснеспівів, читань слова Божого і священнодій, що звершуються згідно встановленого порядку посередництвом пастирів Церкви.
Богослужіння є засобом для вираження християнами внутрішньої віри і благоговійних почуттів до Господа, а також і засобом для таємничого спілкування з Богом.
Звідси і мета встановленого Православною Церквою Богослужіння полягає по-перше, в тому, щоби дати християнам найкращий спосіб для вираження звернених до Господа прохань, подяк і славословлень; по-друге, в тому, щоби навчити і виховати віруючих в істинах Православної віри і правилах християнського благочестя; і по-третє, в тому, щоби вводити віруючих в таємниче спілкування з Богом і подавати їм благодатні дари Святого Духа.
Богослужіння, котре звершується від всієї Церкви і по загальних потребах усіх християн, називається загальним. Воно виражає спілкування всієї Церкви із Христом; а Богослужіння, що звершується за потребами і бажаннями окремих осіб, називається приватним. Воно виражає спілкування окремих членів із Церквою і через неї з Христом.
Православне Богослужіння складається із різноманітних церковних служб. Відповідно до вище згаданого поділу християнського Богослужіння, служби діляться на два головних види:
- на служби, котрі служать вираженням життя і діяльності всієї Церкви,– служби постійні чи звичайні (Вечірня, Повечір’я, Полунощниця, Утреня, 1 Час, 3 Час, 6 Час, 9 Час і Божественна Літургія);
- на служби, котрі мають відношення до потреб окремих віруючих членів Церкви. Це служби приватні, так звані треби (Чин погребіння спочилих, освячення житла, освячення пасіки, молебні тощо).
Служби загального Церковного Богослужіння складаються із трьох видів молитов та піснеспівів:
- одні із цих молитов і піснеспівів присвячені окремим годинам дня (наприклад вечір, північ, ранок тощо, відповідно із згадками в той час священних подій);
- інші присвячені дням тижня, відповідно до згадок, присвоєним цим дням (напр., в неділю прославляється Воскресіння Христове, в понеділок – Безплотні Сили, у віторок – Предтеча, у середу – Богородиця і Чесний Хрест, у четвер – апостоли і святитель Миколай, у п’ятницю – Хрест Господній, у суботу молимось до всіх святих і за померлих);
- третього роду молитвослів’я і піснеспіви присвячені дням року, відповідно до подій, що згадуються кожен день року (напр., Різдво Христове, Успіння Пресвятої Богородиці тощо).
Молитвослів’я і піснеспіви, присвячені окремим годинам дня утворюють служби денні чи добові. На кожен день ці служби незмінні і складають основу загального Богослужіння, так що і саму назву вони отримали від часу їх звершення (служба, що звершується ввечері, називається вечірнею, і т. д.)
Добові служби, що змінюються протягом дня, після закінчення богослужбової доби знову починаються і слідують в тому ж порядку як і в минулий день. Увесь ряд служб дня і називається добовим колом.
Молитви і піснеспіви, що присвячені дням седмиці (тижня) утворюють служби седмичні. Ці служби, змінюючись з кожним днем тижня, після її завершення знову починають своє коло в тому ж порядку як в попередню седмицю. Увесь ряд служб седмиці і називається седмичним.
Молитви і піснеспіви, що присвячені дням року, утворюють служби річні. Ці служби, змінюючись із кожним днем року, після завершення його знову починаються і слідують в тому ж порядку. Цілий цикл цих служб і називається річним колом Богослужіння.
Підготував священник Василь Деркач