Вбрання православних священнослужителів має певне символічне значення. Так само і колір богослужбового одягу священнослужителів, церковних прислужників, а також колір покривал для престолу, жертовника, тетраподу, аналоїв – теж має своє символічне значення у Православній Церкві. Богослужбові облачення бувають різного кольору в залежності від святкувань, які відбуваються під час богослужіння, – білого, червоного, жовтого, зеленого, синього, фіолетового, чорного.
Всі ці кольори символізують духовне значення свят на честь святих і священних подій. Колірну гаму церковних облачень складають усі кольори веселки: червоний, жовтий, помаранчевий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий. Сукупність всіх кольорів веселки – білий колір – колір світла, і протилежність останнього – чорний. Кожен колір відповідає певній групі святкових або постових днів.
У свята, присвячені Господу Ісусу Христу (Різдво Христове, Хрещення, Преображення, Воскресіння, Вознесіння), колір церковних облачень – білий. Цей колір є символом Божественного нетварного світла, що освітлює і преображає творіння Боже. Білий колір, який також символізує чистоту, використовується і в дні свят на честь безтілесних Ангельських Сил (напр., Арх. Михаїла, Арх. Гавриїла).
У білих ризах звершуються Таїнства Хрещення і Миропомазання. Білі одежі ще покладаються і на людину під час Хрещення і поховання. Чин Похорону також звершується священнослужителями в білих облаченнях, бо для християн смерть є лише переходом у кращий світ, у Царство Небесне. Однак подекуди, за місцевою традицією, священники використовують чорні або багряні ризи.
На Стрітення Господнє, а також в усі Богородичні свята (Різдво Богородиці, Введення у храм, Благовіщення, Успіння, Покрова та свята на честь Чудотворних Богородичних ікон) колір риз – синій або блакитний. Ці кольори символізують непорочність Пресвятої Богородиці. Це – кольори неба, і вони вказують на Божу Матір, вмістила Бога Небесного у Своїй Пречистій утробі.
У дні пам’яті Хреста Господнього колір облачень – темно-червоний або фіолетовий. Ці кольори знаменують силу духу і хресний подвиг Спасителя. У фіолетовому кольорі поєднані червоний – колір крові Христової, і синій – колір неба. Це свідчить, що Хрест відкрив нам дорогу в небо.
У дні пам’яті пророків, апостолів і святителів колір риз царський – золотий або жовтий всіх відтінків. Це свідчення того, що ці святі угодники є особливі помазаники Божі. Жовтий (золотий) і помаранчевий кольори є кольорами слави, величі і гідності. Вони закріплені за недільними днями, як днями Господа Царя Слави.
У свята преподобних і юродивих – зелений. Зелений колір – це злиття жовтого і блакитного. Він прийнятий в дні пам’яті преподобних і блаженних тому, що свідчить про те, що їх життєвий подвиг оживотворяє людину з’єднанням з Христом (жовтий колір) і зводить його на небо (блакитний). Цей колір також символізує благодать Святого Духа, яку вони стяжали у своєму житті.
У зелених облаченнях всіх відтінків, що символізують ще й колір вічного життя, святкуються також дні П’ятидесятниці, Духа Святого та Вербна неділя.
У дні пам’яті мучеників та в день Усікновення глави Іоана Предтечі прийнято використовувати червоний колір. Це – символ невимовної, полум’яної любові Божої до роду людського. Це також царський колір, оскільки мучеників Господь увінчав вінцями слави – наче царськими вінцями. Це також колір крові, яку вони пролили за свою віру в Господа Ісуса Христа.
У звичайні дні Великого посту, переважно служать в чорних ризах. Цей колір є найбільш близький за духом до днів Великого Посту. Це – символ зречення від мирської суєти, колір плачу і покаяння. В суботи і неділі Великого Посту служать у фіолетових вбраннях. На свята: Перше і Друге Знайдення глави Іоана Предтечі, Сорок мучеників Севастійських, а також у Великий четвер колір облачень – червоний. А в Лазареву і Велику Суботи – білий. У Вербну неділю – зелений, в Суботу акафісту і на свято Благовіщення (якщо воно припадає на Великий Піст) – синій.
Що ж стосується інших постів, то колір риз в цей час не змінюється в порівнянні з рештою днями Церковного року.
Підготував священник Василь Деркач