Шлях Церкви – це завжди “золота” середина. Усе в Ній гармонійно, усе в Ній вивірено до найменших подробиць. Усе в Ній веде з Божою допомогою людину до спасіння. Так і з седмицями-загальницями (від слова “сім”, сім днів тижня).
Загальницею називається тиждень, у якому немає одноденних постів у середу та п’ятницю, коли можна споживати всі продукти. Виключенням є загальна Сирна седмиця перед Великим постом, коли Своїм Уставом Церква поступово виробляє у людини звикання до посту, полегшуючи її раціон. Загальні седмиці встановлені, щоб досягти кількох цілей, так би мовити, у комплексі. З одного боку – у продуктовому відношенні накопичити сили на піст або, навпаки, трохи втішитись після тривалого посту, як, наприклад, на Світлій седмиці або святках. З іншого боку – дати людині можливість розслабитися перед довгим та посиленим подвигом: своєрідний привал перед походом або боєм. З третього боку – не дати нам можливості впасти у спокусу та думати про себе, що ми “великі” посники та аскети.
Загальних седмиць у церковному річному календарі всього п’ять:
1. Святки – з Різдва до Хрещення, з 25 грудня до 4 січня (це не седмиця, а 11 днів).
2. Митаря і фарисея – за два тижні до Великого посту.
3. Сирна (масляна) – тиждень перед Великим постом (дозволяються всю седмицю яйця, рибне і молочне, але уже без м’яса).
4. Пасхальна (Світла) – неділя після Пасхи.
5. Троїцька – неділя після Трійці (неділя перед Петровим постом).
Якщо говорити конкретно про загальну седмицю після Дня Святої Трійці, то вона пов’язана ще й з тим, що П’ятдесятниця за своїм значенням прирівнюється з Пасхою. Ми святкуємо та радіємо, що нам, православним християнам, відкрилося Третє Лице Святої Трійці – Святий Дух, Який щедро вилився на апостолів, утвердивши Церкву, та продовжує виливатися і на нас, грішних.
Вказівку про загальну седмицю після Дня Святої Трійці ми знаходимо в апостольських постановах: “Після П’ятдесятниці святкуєте одну седмицю, а потім постіться; справедливість вимагає і радіти після прийняття дарів від Бога, і поститися після полегшення плоті“.
Що ж стосується причастя Святих Христових Таїн у Троїцьку загальну седмицю, то діємо за прикладом Світлої седмиці – тижня після свята Пасхи Христової. Древня канонічна норма про обов’язкову участь усіх вірних у недільній Євхаристії в VII столітті була поширена і на Божественній літургії всіх днів Світлої седмиці: “Від святого дня Воскресіння Христа Бога нашого до Неділі Нової, під час всієї седмиці вірні повинні у святих церквах безперестанно вправлятися у псалмах та співах духовних, радіючи та святкуючи у Христі, і читання Божественних Писань слухаючи, і Святими Тайнами насолоджуючись. Бо таким чином з Христом разом воскреснемо і вознесемося” (66-е правило Трульського Собору). З цього правила ясно видно, що мирян закликають причащатися на літургіях Світлої седмиці. Маючи на увазі, що на Світлій седмиці Устав не передбачає посту і що Світлій седмиці передує сім тижнів подвигу Великого посту та Страсної седмиці, тому християни, які дотримувалися Великого посту у період Світлої седмиці приступають до святого причастя, обмежуючи піст неспоживанням їжі після півночі. Аналогічна практика поширена на період між Різдвом та Богоявленням.
Десь теж саме можна сказати і про інші загальні седмиці, включаючи Троїцьку.
Будемо ж радіти та веселитися, і святкувати день народження Матері Церкви, і возвеличувати-славословити нашого Спасителя. Будемо ж з Божою допомогою збирати сили на Петрів піст, який у цьому році починається з 16 червня і триватиме до 29 червня. Цей піст не суворий. Можна їсти рибу, крім середи та п’ятниці. Але головне, звісно, сповідатися, причащатися Тіла та Крові Христових, відвідувати богослужіння, посилити молитовне правило, творити добрі справи. Адже піст – це маленький крок, з допомогою якого ми прямуємо до досконалості.