У православному світі існує безліч шанованих ікон Пресвятої Богородиці, кожна з яких є особливим свідченням Її любові та заступництва за рід людський. Серед них особливе місце займає Іверська ікона, також відома як «Воротарниця», памʼять якої ми сьогодні вшановуємо. Адже саме Вона є дверима спасіння для кожного, хто з вірою та смиренням прибігає до Її материнського покрову.
Справді, немає такої скорботи чи напасті, від якої не визволила б нас Преблагословенна Діва Марія, коли ми звертаємось до Неї з гарячою молитвою та непохитною вірою. Її могутнім заступництвом зцілювалися ті, хто страждав від невиліковних хвороб, вщухали стихійні лиха, припинялися війни та голод. Існує незліченна кількість свідчень про Її чудотворну допомогу, які благочестиво зберігаються у серцях православних християн.
Іверська ікона нагадує нам про час іконоборства, коли віруючі гинули за правду. За переказами, цей образ врятував благочестивий вдівець, який, не бажаючи віддати святиню на знищення, пустив її по хвилях. Але Богородиця не покинула Свій образ: вона явила його на Афоні, де ангельським повчанням преподобний Гавриїл Іверський пройшов по водам, щоб прийняти її. Так ікона і отримала назву «Воротарниця» Іверського монастиря – захисницею від усіх лих.
Однак на іконі є рана: коли один воїн-іконоборець ударив мечем образ, з Ії лиця
потекла кров. Ця рана – символ співстраждання Богородиці з людьми.
Вона, як Мати, приймає наші болі як свої, а Її серце завжди відкрите для тих, хто промовляє: «Пресвята Богородице, спаси нас!».