“Пастирська сопілка твого богослів’я перемогла труби красномовців, бо тобі, що дослідив глибини духа, була подана і краса віщування. Моли Христа Бога, отче Григорію, щоб спаслися душі наші”, – молимось словами тропаря у день пам’яті святителя Григорія Богослова. Цей піснеспів допомагає зрозуміти, чому Церква нарікає святого Григорія іменем Богослов. Його проповіді, пастирські писання, саме його богословське вчення прирівняні до звуку сопілки, що своєю неголосною, але гармонійною музикою здатна була перемогти голосний, але негармонійний звук труби, що до нього прирівняне вчення різних красномовців. Що це були за красномовці? Найперше маються на увазі ті красномовці, які підтримували ідолопоклонство, так як час, в якому жив святий Григорій, був позначений поверненням імператорського двору у Константинополі до язичництва (правління Юліана Відступника). По-друге, маються на увазі красномовці-аріани, адже після здолання язичництва у східній столиці імперії запанувала єресь аріанства, послідовники якої вважали, що Син Божий не є Богом, а творінням.
Святий Григорій не лише мав незрівнянну вищість від язичників та єретиків у духовному знанні і розумінні, але й мав перевагу у красномовстві: “тобі, що дослідив глибини духа, була подана і краса віщування”, – каже тропар. До цієї ж теми вертається і кондак святому, кажучи: “Богословним твоїм язиком ти розрушив видумки красномовців, славний; православ’я одежою, з висоти тканою, ти Церкву украсив, яку і носить, і з нами, твоїми дітьми, кличе: Радуйся, отче, богослов’я розуме найвищий”.
Якщо повернення одних до ідолопоклонства та привернення інших на бік єресі було для Церкви Христової роздиранням, руйнуванням, то навчання святого Григорія Богослова було для неї утвердженням, наче зодягненням її, обшарпаної, в одежу, з висоти ткану, – одежу правильного славлення Бога. Святий Григорій же за свою духовну проникливість був визнаний Церквою як “богослів’я розум найвищий”.
Його ж молитвами, Господи, помилуй нас!