Насамперед розуміння вчення про Пресвяту Трійцю необхідне на виконання Божественної вказівки, даної через апостола; заради єднання з Богом і успадкування вічного блаженного життя в Царстві Небесному: «Це ж є вічне життя, нехай знають Тебе, єдиного істинного Бога, і посланого Тобою Ісуса Христа» (Ін.17:3).
Православний християнин щоразу сповідує істину про Пресвяту Трійцю, осіняючи себе хресним знаменням.
У більш приватній перспективі це знання необхідне:
- Для правильного, осмисленого розуміння Святого Євангелія та апостольських послань. Без знання основ вчення про Трійцю неможливо не тільки зрозуміти проповідь Христа — неможливо навіть зрозуміти, хто насправді є цим Благовісником і проповідником, хто є Христос, чий Він Син, Хто Його Отець.
- Для правильного розуміння змісту Книг Старого Завіту. Адже незважаючи на те, що Писання Старого Завіту головним чином повідомляє про Бога як про Єдиного Владику, воно все ж таки містить місця, які можуть бути вичерпно витлумачені лише у світлі вчення про Нього як про Троїчного в Особах.
До таких місць відноситься, наприклад:
- а) оповідання про явлення Бога Аврааму в образі трьох мандрівників (Бут.18: 1-16);
- б) вірш псалмоспівця: «Словом Господнім небеса утвердившись, і Духом уст Його вся їхня сила» (Пс.32:6).
Насправді Священні Книги Старого Завіту містять не два і не три, а багато таких місць.
Для розуміння сенсу та значення Хресної Жертви
Без знання вчення про Отця і Сина і Святого Духа не можна зрозуміти, Ким і Кому принесена ця Жертва, яка гідність цієї Жертви, яка ціна нашої Спокути.
Якби знання християнина було обмежене знанням про Бога як Єдиного Владику, він став би перед нерозв’язним питанням: навіщо Бог Сам Себе приніс у Жертву Собі?
Щоб розуміти, чому Бог є Любов
Без знання про Божественну Триєдність не можна повноцінно зрозуміти і багатьох інших положень християнства. Наприклад, істини у тому, що «Бог є любов» (1Ін.4:8).
Якби ми, через незнання вчення про Трійцю, знали про Бога тільки як Єдиного, то ми б не відали, на Кого, поза відношенням до світу, поширюється Його нескінченна Любов, на Кого вона виливалася до Творіння світу, у вічності.
Якби ми вважали, що Любов Бога поширюється лише на Його творіння, зокрема на людину, легко було б зісковзнути до думки, що Він Люблячий, а не (Сам у Собі нескінченна) Любов.
Вчення про Трійцю повідомляє, що
Триіпостасний Бог завжди перебував і перебуває у внутрішньотроїчній Любові. Отець завжди любить Сина і Духа; Син – Отця і Духа; Дух – Отця і Сина. Кожна Божественна Іпостась любить і Себе.
Отже, Бог не тільки Той, Хто виливає Божественну Любов, але й Той, на Кого виливається Божественна Любов.
Щоб не ухилитися в єресь
Незнання вчення про Трійцю є ґрунтом для виникнення помилок. Слабке, поверхове знання вчення про Отця і Сина і Святого Духа теж не є гарантією від ухилення в оману. Історія Церкви містить безліч тому підтверджень.