Хтось бачить в пості дієту і схуднення, хтось не може за станом здоров’я бути без скоромної їжі.
Взагалі ставлення до посту найрізноманітніші … Але! Піст існує для всіх, і нам за його час щось необхідно зробити зі своєю душею, щоб вона змогла роздумувати над стражданнями, смертю і зустріти Воскресіння Христове.
Що ж ми можемо зробити? За що триматися, щоб не загубитися за час посту? Спробуємо сформулювати деякі думки про це.
1) Нам потрібно знайти в собі тверду і щиру відповідь на питання «Навіщо я пощу?» Варіанти відповіді «так треба» і «просто корисно для здоров’я» непогані, але поверхневі, тому що не виходять з глибини нашого досвіду. Справжня щира відповідь, якщо вона відповідає християнському осмисленню посту, зміцнюється молитвою до Господа, бажано короткою і щоденною, про досягнення цієї мети.
2) Подивитися, що потрібно в собі виправити. Як йде справа з щоденним ранковим і вечірнім молитовним правилом? Які пристрасті найбільш сильно вимагають і змушують нас приносити їм жертви? Потрудімося у виправленні і подоланні.
3) Церква пропонує нам на кожен день посту особливі неповторні богослужбові тексти. Ми, звичайно, не зможемо бути на службах вранці і ввечері кожен день, потрібно працювати, піклуватися про ближніх. Але ми можемо якось до цих текстів долучитися, вчитатися і молитися ними. Наші сучасні електронні пристрої дозволяють нам відкрити Постову Тріодь в транспорті, в перерві на роботі… І ось ми в серці вже стоїмо перед Богом, хоч зовні це й не видно.
4) Ми що-небудь та слухаємо і в піст. Так ось ми можемо через щоденні ранкові та вечірні трансляції богослужінь бути своєю душею перед Богом. Ми можемо через мобільні додатки слухати богослужбові піснеспіви, духовні вірші, аудіокниги. Це ще одна опора, в слуханні.
5) Знайдемо і визначимо для себе відповідне духовне читання на піст, згідно нашого рівня, інтересу, можливостям. Іноді заважає думка «Що нового я там прочитаю?» Але берешся і бачиш, що Слово Боже і подорожні нотатки досвідчених подвижників — сильні надихаючі до діяльності засоби.
6) Постараємося у Великий піст бути на суботніх вечірніх богослужіннях і недільних Літургіях, прагнучи по можливості причащатися Тіла і Крові Христових. Піст — церковна спільна справа і ми найближче до Христа і один до одного — в Літургії і Причасті.
7) Яскравим показником, «маркером» нашого поточного стану є наші відносини з близькими і далекими людьми, які знаходяться в житті поруч з нами. При всьому тому, що написано вище, тут дуже потрібна любов і щира турбота, а не фарисейство і догоджання собі. Нехай вони теж відчують від нашого посту не докори, «свердління» і роздратування, а поліпшення нашого ставлення і духовну радість.