“Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, та купує те поле” (Мт. 13,44).
Богословська скарбниця

Святі мученики Євстратій, Авксентій, Євгеній, Мардарій і Орест

“Мученики Твої, Господи, у стражданнях своїх прийняли вінці нетлінні від Тебе, Бога нашого. Мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали, сокрушили і демонів зухвальства безсильні. Їх молитвами спаси душі наші”, – цей тропар, поданий у день пам’яті святих Євстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія і Ореста, часто зустрічається в літургійній традиції, коли оспівується подвиг мучеників.

Друга частина тропаря яскраво передає думку, що у людях, які стали здатними віддати своє життя за Бога, діяла саме Його, Бога, сила (кріпость). І ця сила, звісно, сильніша за ту, якою володіли мучителі та демони. Якщо зухвальства демонів названо безсильними, то наскільки більш безсильними є зухвальства людей-мучителів. Усі істоти безсильні перед силою Божою. Про силу самих мучеників тропар нічого не говорить, бо вона і не має значення. Якою б сильною не була та чи інша людина, її сила є нічим перед силою Бога. Та й серед людей завжди знайдуться сильніші або просто згуртовані разом, сила яких кількісно переважить. Тож мудрістю мучеників було це зрозуміти та покладатися не на власну силу, а на ту, яка Божа.

Кріпость Божа не звільнила мучеників від страждань (у стражданнях своїх вони прийняли вінці нетлінні), ані не позбавила смерті, тож про людське око виглядало, що жодної кріпості мученики не мали у собі. Насправді ж сила Божа проявляється в безсиллі людини (пор. 2Кор. 12, 9). Так і тут. Безсильні про людське око, святі мученики були сильнішими за видимий і невидимий сотворений світ. Бо у них і через них діяв Бог.

Кондак свята звертає свою увагу на одного з мучеників, а саме на святого Євстратія, який помер останнім з цієї славної групи: “Як світильник явився Ти світліший у темряві невідання сидячим, страстотерпче, вірою бо, як копієм, захистившись, роз’ярення ворогів ти не побоявся, Євстратіє, бувши з риторів найкрасномовніший”. Найкрасномовнішим ритором названо святого мученика можливо тому, що перед смертю він звернувся до Бога прегарною молитвою, благаючи про достойний відхід з цього світу та осягнення спасіння.

Молитвами святих мучеників, Господи, помилуй нас! Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *