Святий апостол Іоан помер у віці ста з лишком років. Він набагато пережив усіх інших очевидців Господа, довгі роки залишаючись єдиним живим свідком земного шляху Спасителя.
Житіє святого описує, що коли настав час відходу апостола Іоана до Бога, він вийшов за межі Ефесу з сімома своїми учнями і наказав приготувати для себе в землі хрестоподібну могилу, до якої ліг, сказавши учням, щоб вони засипали його землею. Учні з плачем цілували свого улюбленого наставника, але, не наважуючись ослухатись, виконали його наказ. Вони закрили обличчя святого платом і закопали могилу. Дізнавшись про це, решта учнів апостола прийшли до місця його поховання та розкопали могилу, але нічого в ній не знайшли.
Щороку з могили святого апостола Іоана 8 травня виступав тонкий благоприємний прах, який віруючі збирали і зцілялися від хвороб. Тому Церква святкує пам’ять святого апостола Іоана Богослова ще й 8 травня.
Господь дав своєму улюбленому учневі Іоанові та його братові Якову ім’я «синів грому» – провісника страшного у своїй очисній силі небесного вогню. Цим самим Спаситель вказував на полум’яний, вогненний, жертовний характер християнської любові, проповідником якої був апостол Іоан Богослов. Орел – символ високого дарування Богословської думки – іконографічний знак євангеліста Іоана Богослова.
Найменування Богослова Свята Церква дала з учнів Христових тільки святому Іоану, тайноспоглядачу Задуму Божого.
Його ж молитвами, Господи, помилуй нас!