Святий Іоан Богослов вважається улюбленим учнем Христа, і це відображено в літургійному календарі нашої Церкви, адже пам’яті цього апостола присвячено два літургійних дні з урочистим святкуванням: 26 вересня, коли вшановуємо представлення святого апостола, та 8 травня. Щодо інших апостолів, то маємо лише одиничні літургійні дні з урочистим святкуванням на їх честь, а інші дні, якщо і присвячені їхній пам’яті, то не мають власне урочистого святкування (не є поліелейними чи бдінними святами), як наприклад, свято Поклоніння кайданам святого апостола Петра чи перенесення мощів святого апостола Варфоломія.
«Апостоле, Христом Богом улюблений, поспіши визволити людей безпомічних, бо приймає тебе Той, Кому ти припадав до грудей. Моли його, Богослове, щоб розвіяв темряву народів, і проси для нас миру і великої милости», – молимось тропарем у дні пам’яті святого апостола і євангелиста Іоана Богослова. У цьому піснеспіві називаємо себе людьми безпомічними, тобто такими, які не мають відповіді на запити Бога про наше життя та гріхи, здійснені у ньому. Тож просимо возлюбленого учня, аби він своїм заступництвом перед Тим, Якому мав сміливість схилитися на груди під час Тайної Вечері, визволив нас від вічного засуду. У тропарі висловлюємо впевненість, що Господь вислухає свого улюбленого учня, так як і не відхилився від нього під час Вечері.
У кондаку, що співається у дні пам’яті святого Іоана Богослова, стверджуємо, що чудесних діл, здійснених його посередництвом, є так багато, що нема кому їх оповісти: «Велич твою, дівственнику, хто оповість? Даруєш бо чудеса і розливаєш зцілення, і молишся за душі наші як Богослов і друг Христів».
Чим ближчою є особа до Бога, тим величніші та численніші діла може творити в Його ім’я. І чим відкритішою є особа на Бога, тим глибше може передати благовістя про Нього. Новозавітні писання святого апостола і євангелиста Іоана свідчать про його непересічну проникливість у пізнанні Бога, тож його заслужено було названо Богословом і другом Христовим.