«Відкрию уста мої, і наповняться духом, і слово промовлю до Цариці Матері і, світло радіючи, прославлю Її чудеса»
Ірмос 1 пісні Канону Богородиці
Дорогі браття і сестри, такі слова ще на зорі розвитку церковного богослужіння написав автор багатьох богослужбових текстів преподобний Косма Маіумський, творець Канону Божій Матері, щоби прославити, возвеличити і оспівати Пречисту і Преблагословенну Матір Бога нашого – Пресвяту Діву Марію.
Славу Пресвятої Богородиці оспівує Церква по цілому світі. Адже сповнилися її пророчі слова, які вона промовила, відвідуючи свою родичку Єлизавету, про що ми чули в Євангельському читанні на Утрені сьогоднішнього свята: «Віднині ублажатимуть мене всі роди». І дійсно, з року в рік Церква Христова серед усіх народів ублажає, прославляє Пречисту Діву Марію, святкуючи і вшановуючи події із її земного життя: Різдво, Введення у храм, Благовіщення, а сьогодні ми святкуємо її преславне Успіння. Це дивна подія і дивне свято, яке ще православні вірні називають Богородичною Пасхою, тому що, як ми чуємо з церковного богослужіння, Матір Божу «гріб і смерть не втримали, бо як Матір життя до життя перевів її Той, Хто вселився в її утробу приснодівственну».
Завершення життя Божої Матері було тихим і блаженним: ніби заснувши, перейшла з цього світу до життя у Небі. І на ній сповнилися слова її Божественного Сина: «Хто вірує в Мене не умре повік» і інші слова: «Хто вірує в Мене і Того, Хто послав Мене, той на суд не приходить, але перейде від смерті до життя». І в Євангельському уривку, який читається за Божественною Літургією кожного Богородичного свята, ми чуємо як люди, дивуючись проповіді, яку виголошував Син Божий Ісус Христос, бажали належно вшанувати Його Матір – коли одна жінка з натовпу, піднявши голос народу сказала: «Блаженна утроба, що носила Тебе і груди, що годували Тебе». А Спаситель, не заперечивши тих слів, а навпаки підкреслив роль Своєї Матері, додав: «Блаженні ті, що слухають слово Боже і виконують його». Цим самим Він наче сказав, що Діва Марія – перша, яка слухала слово Боже і втілювала його у своєму житті, виконуючи його. І за це Господь прийняв її у Своє Царство, посадив на Престолі біля Себе, а Церква іменує її Царицею Небесною, називає «Чеснішою від Херувимів і незрівнянно славнішою від Серафимів».
Пресвята Богородиця, хоч відійшла з цього світу, завершила свою земну мандрівку, але молитвою і допомогою своєю не залишає людей. Після свого Успіння, явившись апостолам, вона сказала: «Я з вами по всі дні і до кінця віку». І в тропарі сьогоднішнього свята ми співаємо: «Молитвами своїми, Богородице, визволяєш від смерті душі наші». А свідченням цього є преславні чудеса Божої Матері, про які співає Церква, які Діва Марія дарувала одразу після свого Успіння, з’являючись у різних місцях, об’являючи Божу волю, зціляючи недуги і немочі, проганяючи моровиці, зупиняючи вогонь і бурхливу воду.
Тому й сьогодні так линуть і спішать з усіх-усюд до тих благодатних місць, де особливо являла вона свою любов і милість. Наша благодатна земля України – особливий уділ Божої Матері. Немає більше в світі такої країни, де було би скільки чудотворних ікон Пресвятої Богородиці. Всі наші Лаври присвячені Успінню Божої Матері. Мабуть немає більше в світі такої країни, де було би скільки храмів і монастирів на честь Пресвятої Богородиці. Святий благовірний князь Ярослав Мудрий ще в далекому 1037 році посвятив Русь-Україну під омофор Цариці Небесної. І ми знаємо про особливу любов, яку повсякчас виявляла Богородиця до нашої багатостраждальної землі. І ми сьогодні дякуємо Божій Матері за всі її благовоління до нас.
Попри тривогу небезпеки, в час великих випробувань для нашого народу, серед страху, болю, сліз і втрат ми відзначаємо сьогодні це дванадесяте свято. Ми віримо, що молитовне заступництво Пресвятої Богородиці є повсякчас з нами. І як більше тисячі років тому вона явилась у Влахернській Церкві і визволила Константинопіль від нашеся чужинців, і як у 1675 році оборонила Почаїв від наступу агарян, так і з її допомогою і за її молитвами звільниться наша Українська держава від агресії ворогів. Віримо, що Божа сила може все змінити. Тільки не сумніваймось, возлюблені у Христі, не занедбуймо молитви, не втрачаймо надії, що все є у всемогутніх руках Божих. І ми вже сьогодні маємо багато-багато розповідей наших захисників і захисниць, які засвідчують силу молитви.
Отже, дорогі браття і сестри, будемо й надалі мати тверду віру в Божественну допомогу, будемо просити підтримки і заступництва Божої Матері, бо знаємо, що вона і після сого Успіння ніколи не покидає нас. Амінь.
Ієрей Василь Деркач