Що таке справжнє життя в Церкві? При всій неможливості дати вичерпну відповідь на це запитання, з впевненістю можна сказати наступне. Церковне життя – це перш за все життя літургійне, тому що саме на богослужінні, а точніше на таїнстві Євхаристії (грецьк. ευχαριστία — «подяка»), Церква воістину являє себе у всій своїй повноті.
Краса і символізм східного православного богослужіння є відображення небесної краси. Беручи участь у Божественній Літургії (грецьк. λειτουργία — «служіння», «спільна справа»)відчуваємо Царство Боже вже тут і зараз. Саме тому, Святе Причастя, яке ми отримуємо на Літургії , за словами єпископа Серафима (Сторхейм), є «не тільки предмет і ціль нашого життя у Христі, але й засіб для досягнення цієї цілі».
Божественна Літургія – центр істинного християнського життя. Причастя вірних Тіла і Крові Господа нашого Ісуса Христа, їх спілкування у Святому Дусі, у молитві і любові, прилучення, і не коли-небудь в майбутньому, а вже тут і зараз, до горнього світу – ось що відбувається у Таїнстві Євхаристії.
Таїнство Євхаристії встановив Сам Господь наш Ісус Христос в ніч Своїх спасительних страждань на Тайній Вечері з Своїми учнями, коли «узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мф. 26: 22-24). Встановлюючи це Таїнство таїнств, Спаситель додав: «Це чиніть на спомин про Мене»(Лк. 22: 19). З того часу і по сьогоднішній день, і аж до другого пришестя Христового Церква звершуватиме Божественну Літургію. Незважаючи на розвиток її богослужбового чину, форми і структури, вона залишається внутрішньо незмінюваною – віруючі причащаються тих самих Тіла і Крові Господніх, що і апостоли у Сіонській горниці.
Ще з перших часів існування Христової Церкви Євхаристія (або «ламання хліба») сприймалася як джерело безсмертя, як їжа та пиття, що дарує віруючим життя вічне. Відтворення прощальної вечері свого Спасителя перші християни переживали як найбільшу святиню, в якій разом з ними Своїм Тілом і Кров’ю присутній Господь: «Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?» – пише апостол Павло коринфським християнам (1 Кор. 10: 16). Ось чому Євхаристія завжди була центральним таїнством для християнської спільноти. Ця її провідна роль полягала і в тому, що вона всіх збирала в одне місце, була підставою єдності людей, на взірець єдності в Триєдиному Бозі, сутність Якого полягає у спілкуванні Осіб. В це спілкування входить кожен віруючий, який через Божественну Літургію «піднімається до Трапези Господньої в Царстві Його». Ця реальність спілкування в наш час, в якому панує індивідуалізм і замкненість, стає перспективою до іншого способу співіснування особистостей, а не індивідів. З огляду на це, постає завдання найперше віднайти правдивий сенс того, що несе нам Євхаристія, щоб вона і зараз стала осередком життя християнської спільноти.
Божественна Літургія підкреслює єдність усіх вірних у Христі, цим самим актуалізує церковну єдність. Єднання християн між собою, яке здійснюється в таїнстві Причастя – прямий наслідок глибокого єднання причасників з Ісусом Христом, Тіло і Кров Якого вони приймають і засвоюють тілесно, одночасно переживаючи це єднання духовно, тому що зв’язок із Главою – це завжди зв’язок із іншими членами. Прийняття в своє тіло і кров Тіла і Крові Христових допомагає нам у головній справі нашого життя – просвітлення душі й духа, в уподібненні нашого єства преображеному Тілу Господа Ісуса. Тому, ми не повинні ухилятися від Причастя через те, що усвідомлюємо себе грішниками, але ще більше і більше зі спрагою потрібно поспішати до Нього для вилікування душі і очищення духа, проте з таким упокорюванням духа і вірою, щоб, вважаючи себе негідним прийняття такої благодаті, ми бажали більшого лікування наших ран.
Таїнство Євхаристії обіймає ціле зібрання, яке за кожною Літургією стає Тілом Христовим і бере участь у житті Пресвятої Тройці. Ніщо так не виражає і не забезпечує єдність Церкви, як це воістину велике Таїнство. Вірні – об’єднані навколо одної віри, і будь яке відхилення від цієї віри породжує єресь і загрожує єдності. Однак, вищим вираженням єдності Церкви являється Євхаристія. Коли древні Собори оголошували кого-небудь єретиком, вони відсікали його від євхаристійного спілкування. І навіть коли досягалося єдності у вірі, це не приносило ніякої користі, якщо не закінчувалось євхаристійним спілкуванням. Саме тому важливим на Літургії є присутність цілого зібрання і його активна участь у Вечері Господній.
Таїнство Євхаристії є вічне повторення великого подвигу любові, котрий був здійснений для нас Спасителем. Причастя – це основна їжа християнина, через споживання якої подається відпущення гріхів та примирення з Богом, укріплення духовного життя, зцілення від душевних і тілесних хвороб. Співпричастя Христові укріплює віру та робить людину спроможною провадити правдиве християнське життя у цьому світі.
ієрей Василь Деркач