“Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, та купує те поле” (Мт. 13,44).
Богословська скарбниця

Що виходить із уст, те виходить із серця. Рятуймося від сквернослів’я.

Найбільш поширений гріх, який втягує людство у безодню пекла, – це сквернослів’я, або, як говорять у народі, – матюки. Церква завжди забороняла сквернослів’я і не вважає своїми дітьми тих, хто чинить цей гріх і не приносить покаяння.

Якщо раніше така лексика була властива, насамперед, злочинцям, п’яницям та іншим особам з аморальною поведінкою, то сьогодні, на жаль, брудна лайка проникає все глибше, у всі соціальні та вікові прошарки суспільства. Відверто кажучи, сквернослів’я стало для багатьох звичним способом спілкування, такою собі нездоровою «нормою». Дехто вже навіть не помічає лайки, не вважає її чимось поганим і вживає нецензурні слова з приводу і без нього.

Невже мат – це джерело якоїсь додаткової сили? Ні. Сучасні дослідження в галузі філології та психології показали, що ненормативна лексика вживається здебільшого для приниження співрозмовника. А Господь наш Ісус Христос навчає: “Що ж виходить із уст, те походить із серця, – і воно опоганює людину” (Мт. 15:18).

Святий Іоан Золотоустий говорив: “Коли виходитьіз уст твоїх сквернослів’я, то виходить сморід, який в душі твоїй; скажи мені, як ти приступаєш до Таїн Господніх? Ніщо так не прогнівляє Його (Божої) Святості, як такі слова; ніщо не робить людей наскільки нахабними і безсоромними, коли вони говорять і слухають подібні слова”.

Тому, злословлячи, людина показує свою злу сутність, яка таїться в її душі, а це не повинно бути властиво людині як творінню Божому, оскільки Бог є любов.

Як відомо,сороміцькі слова – це язичницька спадщина, що походить від розпусти на честь божка Ваала та інших ідолів. Причому, схильність до цього гріха прямо залежить від того, наскільки близько людина стоїть до Всевишнього… Відходячи від Господа, ми потрапляємо в сферу впливу диявола, набуваючи цієї поганої звички: замість Триєдиного Бога закликати ім’я нечистого, замість божественних речей вживати бридкі, гріховні та жахливі висловлювання, нецензурну лайку. А це, як дехто стверджує, – не просто «погані слова», а молитовні формули, звернені до нечистих духів… Коріння ж сквернослів’я – заклинання поган…

У IV ст. святитель Іоан Золотоустий був дуже категоричним щодо цього: “Коли хтось лається нецензурними словами, тоді біля Господнього Престолу Божа Матір забирає від людини даний їй покров, і яка особа вдасться до сквернослів’я, того дня наражається на прокляття, тому що лає та гірко зневажає свою маму. З такою людиною не личить нам їсти-пити. і навіть спілкуватись”.

Сквернослів’я тісно переплетене з нечистими думками. Відомі різні випадки з християнського життя, коли людина, одержима нечистим духом, виголошувала силою лукавого жахливі лайливі слова, богохульствувала тощо. Навіть у церкві.

Один священик, до речі, навів приклад (історію), як діє так зване «чорне слово», тобто висловлювання зі згадкою чорта, доволі поширене в наш час.

Якийсь чоловік вельми полюбляв вживати це слово… Якось прийшов додому і побачив, що під столом, що стояв посеред хати, сидить той, кого він так часто згадував (у народній міфології подібних «гостей» звуть домовиками). Чоловік спитав перелякано: “Навіщо ти сюди прийшов?”. А нечистий у відповідь: “Та ж ти мене постійно кличеш!” І зник…

Згадаймо слова Євангелія від Іоанна, де сказано: “Споконвіку було Слово, Слово було в Бога і Слово було Бог” (Ів.1:1). Отож, усі ми, як Божі сотворіння, створені якраз Богом-Словом і отримали у спадок Слово, що є одним із безцінних дарів Всевишнього. Тому повинні чинити і говорити як діти світла, уподібнюючись Богові, а не силам темноти і скверни.

Висновки вчених-генетиків підтверджують, що лайливі слова – це потужні сплески дуже негативної енергії, яка впливає навіть на ДНК. Всім відомо, як змінюються молекули води під дією слів людини. Так само змінюються і клітини людського організму.

Апостол Павло застерігає : “Ніяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших” (Еф. 4:29). Отож, якщо лайка та погані слова є гнилими і мертвими, не приносять людині жодної користі, а, навпаки, шкодять, то слова Господні, звернені до людини, є живими та цілющими. Читаючи Біблію, людина сприймає слова Господні, а керуючись ними, спасається і має можливість отримати вічне життя в Бозі. Що і підтверджує апостол Павло: “Слово Боже Живе і Діяльне” (Євр.4:12).

У Старому Заповіті, якщо син сквернословив чи злословив до батька або матері, його при свідках забивали камінням на смерть.

Відстежуючи історію нашого народу, можна сказати, що в минулі часи на Русі-Україні християни розуміли, наскільки ганебно сквернословити. В період Козаччини за цей гріх суворо карали – для загального напоумлення: сквернословців привселюдно карали батогами і називали богохульниками.

Сьогодні гріх настільки поширений, що в деяких родинах навіть батьки і діти обмінюються нецензурними висловами і використовують їх «для зв’язки слів». Щодня на вулицях чуємо розмови підлітків та молоді, які голосно лаються, незважаючи на навколишніх. І мало хто зважується зупинити цей потік бруду, зробивши їм зауваження. Лаються і дорослі , особливо напідпитку. Це є ознакою особливої деградації людської культури і морального розтління таких людей.

Людське слово має наближати до Бога, а не віддаляти від Нього. Господь дав уста не для того, щоб ми прославляти диявола сквернослів’ям і богозневагою, а щоби чистими словами промовляли і підносити хвалу Богу, величали Божу Матір і святих Православної церкви. Якщо ми християни, то для нас Святе письмо є Законом, а в цьому Законі немає жодного прикладу, котрий би нас навчав сквернословити. Задумаймось, чи є в Царстві Божому угодники, котрі б за свого земного життя сквернословили? Ні, таких немає!

Як радить церква ставитися до людей , котрі сквернословлять? Православна Церква на святоотцівському досвіді та істинах Святого Письма навчає, що ми має відверто сказати такій людині, щоб вона не вживала цих слів. А коли вона не послухається, то краще відійти подалі, щоби не нашкодити своїй душі. Про це сказано так: ,, Відвертайтеся від зла, долучайтесь до добра’’ (Рим.12.9).

Кожен християнин повинен пам’ятати: устами він приймає Пречисте Тіло і Кров Христову, а тому, сквернословлячи, він зневажає Бога. Адже все чує Господь, святі ангели та угодники і за кожне наше слово доведеться відповідати на Страшному суді (Мф. 12:36).