Буття Православної Церкви, що нараховує два тисячолiття, –багате й рiзноманiтне у своїх внутрiшнiх i зовнiшнiх проявах. Тому при вивченнi його iсторiї потрібно користуватися чiтким планом, який подiляє курс даного предмету на перiоди.
Перший: вiд заснування Церкви до її торжества (34-313 р.р.). Цi три столiття позначаються, переважно, боротьбою християнства та його перемогою за правлiння iмператора Константина Великого на поч. IV ст.
Другий: вiд легалiзацiї християнства державною владою (313 р.) впродовж п’яти столiть внутрiшньої боротьби з єресями та розколами до 867 р. – неофiцiйного роздiлення мiж схiдною та захiдною Церквами, або 1054 р.– офiцiйного вiдокремлення Римо-Католицької релiгiйної спiльноти вiд схiдної Греко-Православної Церкви.
Третiй: вiд розколу Церкви 1054 р. до сьогодення:
а) оборона Православної Церкви пiд час наступу icламу;
б) боротьба давнiх Помiсних Церков проти католицької експансiї та сваволi cвiтської влади (XII-XVIII ст.);
в) визволення православних народiв та здобуття ними державної та церковної самостiйностi;
г) icторичний шлях автокефальних та автономних Церков у ХХ ст., їх сучасний стан.