День П’ятидесятниці – велике радісне свято для християн. В цей день згадується Зішестя Святого Духа на апостолів, а разом з тим і прославляється Свята Тройця. Церква, заснована Спасителем, дихає і керується Духом Святим. Ним охрещуються та посвячуються перші архіпастирі-апостоли, через яких благодать священства передається до сьогодні. Святим Духом відкриті Тайни Царства Божого і Він діє в Таїнствах Церковних, ним подаються всі сили до благочестя і спасительного життя.
«Я вблагаю Отця і дасть Вам іншого Утішителя, щоб із Вами повік перебував, Духа Істини» (Іоана 14, 16-17). «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до краю землі» (Діянь 1, 8). Так втішав Своїх учнів Ісус Христос і такий залишив заповіт.
В п’ятдесятий день після Воскресіння Дух Святий у вигляді вогняних язиків зійшов на апостолів і став їхнім Утішителем, Помічником, Хранителем і Керівником. Він надихав простих людей проповідувати Євангельське Вчення та захищати перед вченими книжниками, фарисеями і навіть язичниками. Дав їм «…мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші» (Луки 21, 15), і зодягнув їх Божественною могутністю творити знамення і чудеса.
Дух Святий просвітив апостолів і укріпив. Згадаймо, якими були учні до Зішестя Святого Духа. Боязливі, маловірні, не витримали навіть перших спокус. Як тільки вороги взяли Божественного Учителя в Гефсиманському саду, вони в ту ж мить розбіглись. І як учні зміцніли і навіть переродились в день зіслання Святого Духа: стали сміливі, ревні. Маючи велику віру, вони вже не боялись насмішок, тортур і навіть смерті. Ніякі перепони вже не могли похитнути їх мужність в сповідуванні Христа Розіп’ятого і Воскреслого. «Хто нас розлучить від любові Христової? Чи утиски, чи переслідування, чи нагота, чи небезпека, чи меч?» (Римлян 8,35).
Під дією Святого Духа Божественні учні пронесли Слово Віри по всій Землі, навернули до Бога сотні тисяч людей.
Ще в Старому Завіті пророк Іоіль говорив: «Виллю Духа Мого на всяку плоть» (Іоіля 2,28). Це пророцтво свідчило, що прийде час, коли кожен, хто живе по вірі, прийме благодатні Дари Духа Святого. Сьогодні цей час настав. Дух Святий зійшов на апостолів і перебуває в Церкві Христовій. Святий апостол Павло говорить до християн, а, значить, і до нас «Чи не знаєте ви, що ви – Божий Храм, і Дух Божий у вас перебуває» (1 Коринф’ян 3, 16).
Маючи Святого Духа, ми повинні виконувати і заповідь, яку отримали апостоли, будучи свідками, благовісниками Христа-Спасителя. Великим свідченням цього може бути наше життя, коли воно благочестиве і богоугодне. Перші християни свідчили про свою глибоку віру саме святим життям. Вони старались виконувати заповідь Спасителя «Оце Моя заповідь – щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив» (Іоана 15,12) «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Матфея 5, 16).
Згадуючи Зішестя Святого Духа на Церкву, на кожного з нас, ми повинні пам’ятати, що благодатні Дари Святого Духа будуть служити нам для спасіння, якщо ми їх будемо зігрівати молитвою, справами благочестя, вірою і святим життям.
Плоди Духа Святого за апостольським словом: «Любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, віра, стриманість…» (Гал. 3, 5, 22-23). Ми радіємо, коли стоїмо на молитві – значить, з нами перебуває Святий Дух. Коли спокійна наша совість, немає образи, гніву, злоби – це плід Духа. Прагнімо всією своєю душею любити людину і робити їй добро, і це ж знову плоди Духа.
Церква молиться про дарування благодаті Духа Святого всім живим і також померлим, щоб і вони удостоїлись бути учасниками Царства Слави. Без благодаті Святого Духа нема спасіння, нема істинного християнства.
Господь Ісус Христос неодноразово говорив, що для його послідовників необхідний цей Божий Дар. Зокрема, в бесіді з Никодимом він говорить: «Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства… Поправді, поправді кажу Я тобі: коли хто не народиться з води й Духа, той не може увійти в Царство Боже. Що народилося з тіла – є тіло, що ж народилося з Духа – є дух» (Іоана 3, 3, 5-6). Зі слів зрозуміло, що якщо не відбулося духовного народження і не отримано благодатних Дарів Духа Божого- неможливо побачити Царства Божого. Тому перед Своїм Вознесінням Господь, прощаючись зі Своїми учнями, дав заповідь не виходити на проповідь до тих пір, поки на них не зійде обіцяний Дух Утішитель. Отримавши Святого Духа, апостоли прямо говорили: «А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в нас. А коли хто немає Христового Духа, той не його» (Римлян 8, 9).
Щоб боротися з гріхом, нам необхідна Божественна сила Духа Святого. Щоб її отримати, нам необхідно мати сердечне бажання, яке повинне бути скріплене твердою вірою. Потрібно також втікати від всілякої неправди і гріха та творити добро. Засоби для здобуття благодаті є, звісно, в храмі. Тут все від Духа Божого і все до Нього веде. В Святих Таїнствах подається благодать Святого Духа, яка відроджує нас, очищає, освячує, укріпляє – одним словом, спасає. Через Причастя Тіла і Крові Господньої той, хто причащався, єднається з Господом. Храм – це дім Божий, дім Святого Духа. Людина, яка перебуває в храмі, наповнюється Духом Святим.
Святитель Іоан Золотоустий говорить: «Дух приходить під час молитви». Цей засіб є при нас. Чим старанніше людина молиться, тим здібнішою вона стає до прийняття Дарів. Дух Утішитель підбадьорить і укріпить нас як самих апостолів і багатьох великих подвижників.
Тож, хай Дух Святий укріпить нас в наших подвигах, хай береже нас Своєю Божественною Всесильною Благодаттю і приведе всіх до Небесного Царства.