Богословська скарбниця

Великий Піст — паломництво до скарбниці православного віровчення та пізнання Бога. Особливе місце у житті Церкви займає духовне і богословське значення періоду Великого Посту.

Церква святкує Торжество Православ’я, згадуючи подолання історичного явища іконоборства у 843 році в Константинополі та повернення вшанування ікон як живого свідчення втілення Бога у людську природу і освячення матеріального світу. Захист ікон був захистом віри у втілення Христа, оскільки іконоборство було однією із форм заперечення реальності історичної події втілення Бога. Християнська ікона за своїм значенням являється богослов’ям у фарбах. Все, що у Святому Письмі та у житіях святих зображено за допомогою печатних літер, те на іконі зображене за допомогою різних фарб. Для православних християн ікона не являється ідолом, що підміняє собою невидимого Бога. Ікона — це символ і знак присутності Живого Бога «тут і зараз»: у Церкві, у нашому домі, а відтак і у нашому реальному житті.

присвячена пам’яті святителя Григорія Палами, який підкреслював ре­альну можливість пізнання Бога не через абстрактні філософські роздуми, а через явлення реальної енергії благодаті Святого Духа (Фаворське нетварне світло) усьому людству у досвіді духовного життя. І в цьому та прірва, яка лежить між Одкровенням Божим і усіма досягненнями світської філософської та психологічної думки: Бог філософів залишається абстрактною інте­лектуальною формулою, неживим філософським поняттям, тоді як Христос Новозавітного Одкровення — Живий, Близький і Особистісний Бог. Він не лише відкривається очам релігійної віри і чистого серця, Він Сам Себе дає усьому людству у Таїнстві Євхаристії.

Церква вшановує Хрест Христа Спасителя не як ганебне знаряддя вбивства, а як реальну животворчу силу Творця Всесвіту, як знамено перемоги над смертю, зневірою та відчаєм. Сила Хреста — це знищення сили та влади демонів і сатанинської навали. Православна Церква вірує, що у святому хресті присутня енергія Христа, і тому християни не тільки зображають хрест і розміщують у храмах, квартирах, офісах нарівні з іконами, вони також носять хрест на грудях, хрестяться хресним знаменням, благословляють хрестом одне одного.

присвячена пам’яті преподобного Іоана Ліствичника, який написав богословські твори, присвячені духовній боротьбі, християнському аскетизму та подвижництву. Саме ак­туальність духовного, а не лише тілесного подвигу, набирає особливої ваги у період Великого Посту — духовно-морального сходження до вершин Воскресіння та оновлення серця, розуму і душі. Піст не може бути голодомором, бо голодує і хвора людина на діабет та захворювання шлунку, і східні йоги, і ув’язнена людина, і навіть просто жебрак. Ніде у службах Великого Посту не йдеться лише про піст виключно тілесний. Навпаки підкреслюється: «Постимося, браття, тілесно, постимося і духовно». Піст тільки тоді має релігійний зміст, коли він з’єднується з богослужінням, молитвами та богословськими роздумами.

Православна Церква вшановує преподобну Марію Єгипетську. В житті цієї святої християнство бачить не лише ідею аскетизму, а й найдосконаліший його приклад. Спогад про її життя під час Великого Посту має додати бадьорості і натхнення усім православним християнам у їх духовній боротьбі на шляху Богопізнання.

Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя). Вхід Господній до Єрусалима — це історична подія з життя Христа Спасителя, яка відкриває нам історію явлення у світ Істинного Царя, Владики, Месії, Спасителя усього світу. В Особі Господа нашого Ісуса Христа ми знаходимо не тільки Боголюдину, а й Творця Всесвіту. Бог своєю могутністю робить чудо преображення всієї людської історії. Вхід Господній до Єрусалима у богослужбових текстах має назву Неділя Цвітоносна, або Неділя Ваій, а у народній традиції — Вербна Неділя, тому що пальмові гілки, з якими люди зустрічали Христа в Єрусалимі, у нас замінюються вербою, яку й освячують у цей день у храмі. Радість, слава, подяка й прославляння Бога актуалізуються в цьому великому святі. Воно розкриває нам таємницю месіанського служіння Христа Спасителя. За богослужінням у Церкві читають слова апостола Павла: «Радійте завжди в Господі, і ще кажу: радійте» (Флп. 4:4). Саме у ці слова ми мусимо вкласти все своє життя, все серце, розум. Кожний християнин прагне навчитися у радості та хвалі оспівувати незбагненну славу Божу.

Свято Світлого Христового Воскресіння відкриває для кожної віруючої людини можливість перемоги над смертю, відчаєм, апатією і зневірою. За духовною пустелею Великого Посту приходить живоносна радість Пасхи Христової, яка наповнює людське буття радістю Богоспілкування та зустрічі з Воскреслим Живим Богом.