“Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, та купує те поле” (Мт. 13,44).
Богословська скарбниця

Неділя Торжества Православ’я

“Неописанне Слово Отчеє із Тебе, Богородице, воплоченням описалося і, осквернений образ у давнє зобразивши, з божественною добротою з’єднало, та, сповідуючи спасіння, ділом і словом ми це являємо”. Це слова кондака першої неділі Великого посту. Так як ця неділя присвячена вшануванню ікон, кондак представляє підставу іконопису як такого – воплочення Бога. Оскільки Бог став людиною, то мав усі характеристики людського тіла, а отже Його можна було бачити тілесними очима і зображувати. Божество неможливо описати ані людським язиком, ані пером, ані пензлем, тому і кажемо, що Слово Отче – Син Божий – є неописанне, але водночас людську природу Сина Божого можна описати, тому і стверджуємо, що неописанне Слово Отчеє із Богородиці воплоченням описалося. І оскільки Бог з волі своєї став описуваним, тому і творимо ікони, на яких зображуємо людський лик Бога Сина. Зображуємо також лики людей, в яких особливо просіяв Бог – Пресвятої Богородиці та святих.

Неописанний Бог захотів стати описуваним, тобто видимим для нас, зображуваним, не для того, звісно, щоб ми могли Його зображувати та поклонятися Йому через почитання ікон, а для того, щоб нас зобразити, як би це парадоксально не звучало. Бог захотів зобразити нас, але не такими, як ми були після гріхопадіння – оскверненими, а такими, як ми були до упадку – прегарними. Христос зображував нас тридцять три роки свого земного життя і завершив свою працю страстями, смертю та воскресінням. Він не зображував нас наче картину на чистому полотні, а переображував, переписував осквернений образ людини (знівечений гріхами та пристрастями) в новий, чистий, давній (той, що був у раю до гріхопадіння), з’єднаний з Божою красою і величчям. Тому і співаємо у кондаку: Неописанне Слово Отчеє […] осквернений образ у давнє зобразивши, з божественною добротою з’єднало.

Отже, ми уже наново зображені. Зображені самим Богом, що став задля нас зображуваним. Ми зображені у спасінні, і це зображення достовірне. Бог подарував нам спасіння, нам зосталося повірити та прийняти (сповідувати) оце своє нове зображення ділом і словом.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *