«Радуймося сьогодні, вірні, псалмами й піснями прославляючи Господа, і вшановуючи Його святу тінь – одуховнений Кивот, що вмістив у собі невмістиме Слово. Бо Вона, ще малою дівчинкою, незбагненно приводиться до Господа, і великий святитель Захарія радісно приймає Її, як Божу оселю»
Стихира на «Господи, взиваю» свята Введення у Храм Пресвятої Богородиці
У цьому богослужбовому піснеспіві Вечірні, окрім звичних образів (Кивот, Божа оселя) вжито гарний образ Пресвятої Богородиці – Її названо святою тінню. Зазвичай тінь не асоціюється в нас з чимось надто позитивним, адже тінь – дуже слабке відображення дійсності, вона темна і викривлює форми постаті чи предмету. Як, отже, можна величати Пресвяту Богоматір як тінь?
Насправді можна, бо на поняття тіні слід подивитися з іншого боку. Так, тінь слабо відображає дійсність, але все ж її відображає. Так, тінь не наповнена кольорами і змінює форми того, що відображає, але все ж ми чудово розрізняємо тінь людини від тіні будинку. І ще одне дуже важливе: тінь, щоб існувати, потребує світла. Тінь не є світлом, але вона зовсім не може існувати без світла. Своїм існуванням, отже, тінь свідчить про існування світла.
Тепер звернімося до постаті Пресвятої Богородиці. Вона людина, а не Божество. Чи може людина більше відображати Божество, ніж тінь відображає дійсність? Ні, бо людина – творіння, а Бог – Творець, між величчю людини і величчю Бога є незглибима безодня. Пресвята Богородиця якнайточніше з-поміж усіх нас, людей, відображає дійсність Бога. Як по тіні можемо зрозуміти, що стоїть поруч нас людина, так по Пресвятій Богоматері можна зрозуміти, що посеред нас є Бог. І як тінь не існує без світла, так і Пресвята Богородиця не існувала жодного дня свого земного та позаземного життя без вічного Світла – Бога.
Пресвята Діва відображала Бога-Світло у своєму зачатті від неплідних батьків, у своєму Вході у Храм трилітньою дитиною, у своїй мирній згоді у день Благовіщення, у незбагненному виношуванні та народженні предвічного Сина, у супроводі Христа від дитячого плачу до крику смертної агонії. У всьому Пресвята Богородиця відображала Бога, Його силу та сяяння, і аж по нині відображає, коли перебуває в небесних оселях.
«Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе отінить» (Лк. 1, 35), – сказав ангел Діві у день Благовіщення. І справді Діва стала тінню самого Бога – достовірним свідченням Його присутності, сили і сяяння Божества.