Що таке Літургія Ранішеосвячених Дарів, у чому її відмінність від повної Літургії, коли її служать, як на ній причаститися і чи можна всім? На ці та інші питання читайте відповіді.
Чим відрізняється Літургія Ранішеосвячених Дарів від «звичайної» Літургії — Іоана Золотоустого чи Василія Великого?
Під час Літургії Ранішеосвячених Дарів віруючим пропонуються для причастя Святі Дари, освячені наперед — на попередній повній Літургії за чином св. Василія Великого чи св. Іоана Золотоустого і зберігаються в ковчежці зазвичай на престолі.
В чинопослідування цієї Літургії:
*немає першої частини повної Літургії – проскомідії;
*Літургії передують служби 3-го, 6-го і 9-го часів з послідуванням Зображальних;
*по відпусті Зображальних відбувається Вечірня, яка замінює початкову частину Літургії оголошених;
*на Літургії вірних немає молитов і піснеспівів, які стосуються приготування та освячення Дарів
Коли служать Літургію Ранішеосвячених Дарів?
Цю Літургію служать разом з великопостною вечірньою. У давнину служили вечорами, утримуючись від їжі цілий день. Сьогодні у більшості храмів вона служиться вранці, проте в деяких парафіях бувають і вечірні служби.
Якщо причащатися ввечері, якою тривалістю має бути євхаристійного посту?
Шість годин за традицією, що встановилася.
В які дні служиться Літургія Ранішеосвячених Дарів?
По середах і п’ятницях Великого посту, у свято Першого і Другого знайдення глави Іоана Предтечі, у четвер п’ятого тижня Великого посту, у день пам’яті 40 мучеників Севастійських, а також у перші три дні Страсного тижня.
Винятки:
У свято Благовіщення Пресвятої Богородиці завжди служиться літургія св. Іоана Золотоустого, незалежно від дня тижня.
Якщо знайдення глави Іоана Предтечі і день пам’яті 40 мучеників Севастійських припадають на вихідні — служиться Літургія або Іоана Золотоустого (у суботу) або Василія Великого (в неділю).
Чи всіх причащають за Літургією Ранішеосвячених Дарів?
За традицією, що склалася в Українській Православній Церкві, за цією службою причащаються ті, хто може прийняти Частичку. Тобто немовлят, які причащаються Кров’ю, за Літургією Ранішеосвячених Дарів не причащають.
Хто автор чину Літургії Ранішеосвячених Дарів?
Найпоширенішою відповіддю на це питання буде – святитель Григорій Двоєслов. І вона же буде не зовсім вірною.
Насправді цьому немає підтверджень: ні в грецьких, ні в слов’янських рукописах, цей чин зазвичай не підписаний там нічиїм ім’ям або ж згадуються імена свт. Василія Великого, Епіфанія Кіпрського чи Германа Константинопольського. Крім того, в текстах самого святителя Григорія теж нічого такого немає. Однак його праці містять вказівку на чинопослідування Римської Церкви — освячення Чаші через занурення в неї Ранішеосвяченого Хліба. Отже, авторство чинопослідування Літургії Ранішеосвячених Дарів має умовний характер.
Коли і навіщо під час Літургії Ранішеосвячених Дарів дзвенить дзвіночок?
Дзвінком дзвоника відзначаються найважливіші моменти служби. За традицією при звуку дзвіночка всі, хто молиться, встають на коліна, а при повторному — піднімаються.
Перший раз під час перенесення Святих Дарів на жертовник:
Читається остання, третина кафізми під час якої відбувається перенесення Святих Дарів з престолу на жертовник. Це буде відзначено дзвінком у дзвіночок, після чого всі, відзначаючи важливість і святість цього моменту, повинні опуститися на коліна. Після покладення Святих Дарів на жертовник знову дзвонить дзвіночок, отже, вже можна підніматися з колін.
Другий раз під час читання першої паремії священник бере запалену свічку та кадило. Після закінчення читання священик, накреслюючи кадилом святий хрест, вимовляє: «Премудрість, станьмо побожно!», цим закликаючи до особливої уваги і благоговіння, вказуючи на особливу мудрість, укладену зараз.
Потім священник звертається до присутніх і, благословляючи їх, промовляє: «Світло Христове просвітлює всіх!». Свічка – символ Христа, Світла світу. Запалювання свічки під час читання Старого Завіту означає, що всі пророцтва відбулися у Христі. Старий Завіт веде до Христа так само, як і Великий Піст веде до просвічення оголошених. Світло хрещення, що поєднує оголошених із Христом, відкриває їхній розум для розуміння вчення Христового. За традицією, що встановилася, в цей момент усі присутні опускаються на коліна, про що їх попереджає дзвінок дзвіночка. Після слів священника дзвінок дзвіночка нагадує про те, що можна встати з колін.