Єгипет в цей час знаходився вже на високій сходинці цивілізації. На берегах Нілу піднімались величезні піраміди. Необмежний у своїй власті правитель (фараон), визнавався прямим нащадком богів і приймав від свого народу божі почесті. Науки і мистецтва розквітали, і була вже значна література з різних галузей знань, і особливо з анатомії і медицини. У великих багатих містах піднімались численні, храми і обеліски, всюди, можна було бачити безліч сфінксів, всіляких статуй та, ідолів з каменю, золота, срібла, бронзи та слонових кісток. Багатющі і всякими способами розкрашені живописом і скульптурою гробниці з спочиваючими в них набальзамованими покійниками (муміями) являли, собою цілі «міста мертвих». Навкруги кипіло надзвичайно жваве квітуче життя. Фараонів палац у Мемфисі був наповненний всілякими жерцями і волхвами, які знаходились в якості наближених радників фараонів. Все це, безсумнівно, повинно було вразити Аврама, хоч він і бачив щось подібне на своїй батьківщині в Халдеї. 1 Аврам поселився в обітованій землі десь біля 1850 року до Р.Х.
Єгипетські чиновники не перешкоджали кочовим племенам пасти свої отари на вільній земліі; але за це вони брали з них певну плату. Крім того, вони інколи забирали у кочівників красивих жінок і посилали їх до гаремів вельмож або навіть до самого фарона. Аврам знав про це. Боячись, щоб єгиптяни, не вбивали його із-за Сари, він прохав її вона в Єгипті називала себе не дружиною, а сестрою Аврама. Обережність виявилася не марною. Красива Сара сподобалася фараону, і він взяв її у свій будинок а свого уявного швагра наділив багатими подарункам: «дрібною і великою скотиною, і ослами, і рабами, рабинями, і кіньми, і верблюдами» (Буття 12, 16). Але «Господь поразив фараона тяжкими ударами за Сару дружину Аврамову» , так щовін був зрушений понути її чоловікові, і наказав їм залишити його країну. Залишивши Єгипет, Аврам знову поселився в обітованій землі в околицях Вефіля.