Люди розсіялися по землі не відразу. Спочатку вони жили в араратській долині одним великим сімейством і говорили на одній мові. Бажаючи повернутися на батьківщину своїх батьків, люди почали переселятися в Сенаарську долину яка знаходилася між річками Тигром і Єфратом. Родючий грунт та інші сприятливі природні умови Месопотамії притягали сюди післяпотопне людство, і незабаром тут почала розвиватися цивілізація. Виникли перші післяпотопні держави такі як Шумерійська, Аккадська і Вавілонська.
Біблія розповідає, що засновником першого Вавілонського царства і заступників Ассірії був Німрод із нащадків Хама. Це був «сильний звіролов» і за своїм характером нагадував першого будівника міст – Каїна. Німрод заснував місто Вавилон, який швидко розрісся у велику горду столицю, що стала на чолі численного населення з цілим рядом інших міст. Але дивно,що такий успіх наповнив Нім рода і його потомків незвичайною гордістю. Вони почали мріяти про заснування всесвітньої монархії, в якій потомки Хама зайняли б пануюче положення. Гординя їх дійшла до того, що вони, створивши раду, вирішили на честь своєї політичної могутності і явного відкритого богоборства побудувати «вежу висотою до небес». Починання, безсумнівно, було безглуздим і нездійсненним, але воно в той же час було злочинним і небезпечним. Злочинним тому, що випливало з гордості, яка переходила в боговідступництво і богоборство, і небезпечне тому, що виходило із середовища хамитів, які встигли вже відзначитись своїм безчестям. І ось робота закипіла. Люди розпочали обпалювати цеглу і заготовляти земну смолу.1 Заготовивши будівельний матеріал люди розпочали будувати вежу. «І сказав Господь: ось, один народ, одна у всіх мова; і ось, що розпочали вони робити, і не відстануть вони від того, що задумали робити;зійдемо ж і перемішаємо так мови їх, так щоб один нерозумів мови іншого. І розсіяв їх Господь звідти по всій землі». Люди не розуміючи мови один одного припинили будівництво міста і вежі і розійшлися в різні сторони, поселяючись на вільних землях і. створюючи там свою культуру. Місто, яке вони будували разом з вежею, вони назвали Вавілоном, що означає, змішування.
Подію «змішування мов» не можливо отожнювати з появою нових мов. Мови появилися поступово, тоді ж, під час будування вежі, Господь змішав їх поняття, так що люди не стали розуміти один одного. Подія змішування мов і розсіяння народів по землі мала позитивне значення. По – перше люди уникли, пригнічення і політичного деспотизму, що неминуче відбулося б, якби вони підпали під владу таких деспотів як Німрод. По – друге розсіянням людства Господь відвертав можливість надто релігійної і моральної розбещеності, і по – третє, людству, яке розсіяне по всій землі у вигляді окремих племен і народів, давалася повна свобода розвивати свої національні здібності, а також освоювати своє життя відповідно з умовами місце проживання та історичними подіями.