Після потопу знову розпочалося буденне життя з його загальними турботами і трудами. Ной був прикладом благочестя, працелюбства та інших чеснот для своїх синів. Але слабка людина у боротьбі з гріхом. Незабаром і сам праведний Ной покапав своїм синам приклад порочної слабкості. Одного разу Ной випив виноградного вина, у сп’янінні скинув з себе одежу, і роздітий заснув у своєму наметі. Хам, який не мав поваги і любові до свого батька, зрадів коли побачив, що той, хто служив зразком строгого життя і приборкував його непутящі звичаї, тепер сам у непристойному положенні. Він поспішна до своїх братів і з почуттям злорадства3 став розповідати їм про батька. Але Сім і Іафет проявили синівську любов до батька: відводячи очі, щоб не бачити його наготи, вони вкрили його одежею. Коли Ной проснувся і дізнався як вів себе Хам, він прокляв його нащадків і провістив, що дони будуть рабами Сіма і Іафета. Звертаючись до Сіма і Іафета, він сказав: «Благословенний Господь Бог Сімів.., хай поширить Бог Іафета і хай зселиться він у наметах Сімових.
Первісне суспільство було патріархальним. Патріарх, тобто, глава роду, мав над своїми дітьми і їх нащадками безмежну владу. Він в той же час виконував роль священика, приносячи жертви, буз охоронником істинної релігії і провозвісником майбутніх доль. Тому сказане Ноєм своїм синам, дійсно мало вирішальне значення для їх майбутньої долі. Зміст цього пророцтва такий: земля буде розділена людьми і найбільший простір займуть нащадки Іафета (індоєвропейські народи), істинна релігія збережеться у симітів (євреїв), у їх племені явиться Визволитель світу. Нащадки ж Іафета вселяться у намети Сімові, тобто вони увірять в Христа, в той час околи симіти (євреї) відмовляться від Нього.
Ной після потопу жив ще 350 років і вмер 950-ти років від народження. Більше про нього нічого не повідомляється у Біблійському літописі, який переходить, до опису подальшої долі його предків. Від синів Ноя пішло потомство, яке заселило землю. Потомки Сіма – симіти поселилися в Азії, переважно на Близькому Сході.