Дорогі браття і сестри, святе Таїнство Причастя, є джерелом і вершиною всього християнського життя. Саме через це Таїнство, яке ми ще називаємо Євхаристією, що походить від грецького слова «подяка», Господь Бог виявляє велику любов до людини. В усі часи для християн Святе Причастя було і залишається необхідною духовною поживою, де зустрічаємося з Ісусом Христом, Який зцілює і укріплює наше тіло і душу. Беручи участь в Євхаристії, відчуваємо Царство Боже вже тут і зараз. Саме тому, Святе Причастя не тільки предмет і ціль нашого життя в Христі, але й засіб для досягнення цієї цілі.
Таїнство Євхаристії встановив Сам Господь наш Ісус Христос в ніч Своїх спасительних страждань на Тайній Вечері з Своїми учнями, коли «узяв хліб і, благословивши, переламав і, роздаючи ученикам, сказав: прийміть, споживайте, це є Тіло Моє. І, взявши чашу та воздавши хвалу, подав їм і сказав: пийте з неї всі, бо це Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів» (Мф. 26, 22-24). Встановлюючи це Таїнство таїнств, Спаситель додав: «Це чиніть на спомин про Мене» (Лк. 22, 19). З того часу і по сьогоднішній день, і аж до другого пришестя Христового Церква звершуватиме Божественну Літургію, на якій віруючі причащаються тих самих Тіла і Крові Господніх, що і апостоли у Сіонській горниці.
Причастя – основна їжа християнина, через споживання якої подається відпущення гріхів та примирення з Богом. Ця духовна пожива життєво необхідна для душі і тіла кожного віруючого, як написано у Святому Євангелії: «Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ін. 6, 56). Співпричастя Христові укріплює віру та робить людину спроможною провадити правдиве християнське життя у цьому світі. Усім належить причащатися якомога частіше, а особливо необхідно приводити до Святого Причастя дітей, починаючи від Хрещення. Перші християни причащалися за кожною Літургією, наслідуючи апостолів, які постійно перебували в молитві, в спілкуванні і преломленні хліба. Усі древні письменники говорять про часте причастя мирян. Святитель Ігнатій Богоносець, відчуваючи свою близьку мученицьку кончину, писав: «Немає для мене насолоди в їжі тлінній, ні в задоволеннях цього життя. Хліба Божого бажаю, хліба небесного, хліба життя, який є плоть Ісуса Христа… І пиття Божого бажаю – крові Його, яка є любов нетлінна і життя вічне».
У нашій Православній Церкві причаститися Святих Христових Тайн можна під час Божественної Літургії святого Василія Великого, а також святого Іоанна Золотоустого. Цими Богослужбами освячується день. Також в період Великого Посту служиться Літургія Ранішеосвячених Дарів святого Григорія Двоєслова. Святі Дари на неї заготовляються на повній Літургії і зберігаються на Престолі до дня її служіння. До прийняття Святого Причастя необхідно готуватися молитвою, постом та щирим покаянням. Святе Причастя відновлює душу і тіло людини, подає їй нові сили на шляху до спасіння. Але дар благодаті, отриманий християнином в таїнстві Причастя, спасительно впливає тільки в тому випадку, якщо в нього є жива віра в Бога-Спасителя і в освячуючу благодать Святого Духа, а також якщо він морально підготував себе до прийняття Святих Тайн. Без цих умов благодать може служити такій людині не на спасіння, а в суд і в осуд: «Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє» (1 Кор. 11, 29).
Священномученик Кипріан Карфагенський повчає, що «Христа називаємо нашим Хлібом, бо Він є Хліб тих, які торкаються Тіла Його. І кожен день ми просимо: нехай дасться нам цей Хліб, щоби ми, що перебуваємо в Христі і щоденно приймаємо Євхаристію як їжу для спасіння, будучи через який-небудь тяжкий гріх відлученими від участі і позбавленні Небесного Хліба, не відділились від Тіла Христового… Тому, потрібно боятися і молитися, щоб не відділився хто-небудь від Тіла Христового, підпавши під заборону, і не віддалився від спасіння». Цими словами, святий отець говорить про часту, навіть щоденну участь у Трапезі Господній, цим самим, стверджує те, що споживання Пресвятої Євхаристії – запорука спасіння. Потрібно мати страх Божий, щоби ніяким чином, ніякою гріховною справою не віддалити себе від Господа, не відлучитися від Церкви. А якщо і коли-небудь згрішимо, то потрібно прибігати до спасительних Тайн Євхаристії, приносячи щире покаяння.
Прийняття в своє тіло і кров Тіла і Крові Христових допомагає нам в укріпленні духовного життя. Тому, ми не повинні ухилятися від Причастя через те, що усвідомлюємо себе грішниками, але ще більше і більше зі спрагою потрібно поспішати до Нього для вилікування душі і очищення духа, проте з таким смиренням і вірою, щоб, вважаючи себе негідним прийняття такої благодаті, ми бажали більшого лікування наших ран.
Возлюблені у Господі, стараймося якомога частіше приступати до Святого Причастя. Приймаючи Святі Тайни, отримуємо незчисленні дари і незбагненну, часто несподівану радість Святого Причастя. Через те і в нас просвітлюється розум, частіше бачимо свої проступки, і це спонукає до покаяння, а хто кається, той прямує до вічності з Отцем. Беручи участь у Таїнстві Царства вже тут, сподіваємось його унаслідувати. Бо хто вже тут навчиться дихати небом, той у вічності не задихнеться, а буде насолоджуватись Вічним Хлібом – Христом. Амінь.
Ієрей Василь Деркач