Народження і виховання Мойсея
(Вих. 2)
У подружжя з родини Левіна й Іохавед народилася дитина. Вона була дуже красива і приносила радість своїм батькам. Але, на нещастя, це був хлопчик, заздалегідь приречений на смерть у водах Нілу. Мати впала у великий відчай, і незважаючи на загрозу суворої кари, вирішила заховати сина від єгипетських катів. Три місяці переховувала своє дитя, а коли уже стало неможливо це робити далі, вона осмолила корзину, поклала у неї свою дитину і поставила її в очерет біля берега річки. Мати пішла додому, а своїй донці Маріам доручила знаходитися на березі і дивитися, що буде з дитиною» – Той, кому Господь судив спасти єврейський народ, не міг загинути у водах Нілу. В цей час на священну річку прийшла купатись донька фараона. Побачивши в очереті корзину і чуючи плач дини, вона звеліла своїй рабині дістати її з води. Яке ж було здивування царівни, коли біля її ніг поставили корзинку з малюком, який плакав. Вона ніжно нахилилася над знайдою і приголубила його, намагаючись заспокоїти. Донька фараона здогадалась, що знайшла ізраїльську дитину і оскільки в глибині душі вона осуджувала нелюдський наказ батька, то вирішила, взяти дитину під своє заступництво. Маріам, яка віддалік слідкувала за цією сценою, підійшла до доньки фараона, пропонуючи підшукати годувальницю – єврейку для цієї дитини. Отримавши згоду, вона радісно кинулась додому по матір. Так з промислу Божого дитина благополучно повернулася в обійми своєї матері. Їй більше не загрожувала смерть в безодні Нілу, оскільки ніхто з єгипетських катів не зважився б суперечити бажанню доньки фараоні.
Через декілька років, коли хлопчик уже підріс, мати відвела його до палацу, а донька фараона усиновила маленького ізраїльтянина, давши ім’я йому Мойсей, що означає «взятий з води».
Біблейська розповідь не повідомляє ніяких подробиць із раннього життя Мойсея при дворі фараона. Відомо лише, що він був «навчений… усій мудрості Єгипетській» (Діян.7, 20), тобто одержав вищу освіту, яка тільки була доступна жрецям і правлячим класам країни, які тримали усі наукові і релігійні пізнання в таємниці від народу. Але, сприйнявши все хороше, що мала в собі єгипетська культура, Мойсей в той же час зберіг і чистий свій розум і серце від глибокого ідолопоклоніння і з Божою допомогою утверджувався у вірі своїх батьків (Діян. 7). Як синові царської доньки, йому мала бути блискуча кар’єра при дворі. Але, проживаючи в колі царської сім’ї, він ніколи не забував, що він єврей, і всією душею любив свій стражденний народ. Часто перед його очима постала картина життя його братів, він бачив як вони страждають, як клянуть свою долю чув свист батогів, які підганяли на рабську працю, до нього доносились їх скарги, ридання і мольба про спасіння. Одного разу прийшовши до своїх братів по крові, Мойсей побачив, як єгипетський наглядач безжалісно знущався над ізраїльтянином, який очевидно, будучи слабким силою, не міг виконати того, що йому було наказано. Мойсей заступився за свій рід і бачачи, що навколо нікого не було убив жорстокого мучителя, а тіло його закопав у пісок. Наступного дня після вбивства він став свідком бійки двох ізраїльтян. Мойсей розвів розлючених супротивників і запитав у більш сильного: «Чому ти б’єш ближнього твого?». Єврею не сподобалося втручання Мойсея, він задирливо сказав йому: « Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи не думаєш ти убити мене, як убив єгиптянина?». Від цих слів здригнулось серце Мойсея, він зрозумів, як що багато хто знає про убивство єгиптянина, то шпигуни не забаряться донести про нього фараону. І дійсно , добрі люди незабаром попередили Мойсея, що фараон наказав дворцевій охороні схопити його і стратити. Спасаючись від переслідування охорони, Мойсей таємно залишив столицю, а потім країну і ховається у пустелі на Синайському півострові.
Тікаючи все далі на схід від Єгипту, Мойсей опинився в землях, які заселяло Мідіамське плем’я. Стомлений від далекої дороги, він сів біля криниці відпочити і з цікавістю став спостерігати, як сім дівчат пастушок напувають овець. Але ось до криниці підійшла ватага пастухів і вони грубо відштовхнули дівчаті почали напувати своїх тварин. Обурений вчинком пастухів, Мойсей піднявся і незважаючи на втому, грізно на них замахнувся. Нахаби злякались і пішли геть. Дівчатам Мосей допоміг напоїти овець, і ті благополучно повернулися додому. Виявилося, що пастушки були доньками мадіамського священика по імені Іофор. Вдячний батько запросив Мойсея у свій дім, а коли дізнався, що захожий між іншим являється його далеким родичем, то прийняв його у свою сім’ю і видав за нього свою доньку Сапфору. У Мойсея було від неї два сини: Гірсамі і Єліезер. Тестю своєму він допомагав по господарству, пас його худобу.
Покликання Мойсея
(Вих. 3 – 4)
Повільно й поступово Господь приготовляв Свого обранця до великої місії. Минуло сорок років життя Мойсея у вигнанні. Йому вже виповнилося вісімдесят років. Але ось, на кінець, настав час, коли Мойсей повинен виконати своє покликання.
Одного разу він пас овець біля підніжжя гори Хорив, яка у мадіамітян називалася горою Божою. Недалеко від того місця, де він знаходився, Мойсей побачив дивне явище: терновий кущ горів вогнем і не згорав. Бажаючи ближче роздивились це загадкове явище, він вирішив підійти до терену, але раптом із падаючого куща почув голос Божий: «Мойсей! Мойсей!.. не підходь сюди; зніми взуття твоє з ніг твоїх, бо місце, на якому ти стоїш, є земля свята.. Вражений раптовий явленням Бога, Мойсей зняв взуття і благоговійно стояв перед пломеніючим кущем, з тремтінням вслухався до голосу Божого: «Я Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова – продовжував Господь, – Я побачив страждання народу Мого в Єгипті… і йду визволити його від руки єгиптян і вивести його із землі цієї в землю хорошу і простору, де тече молоко і мед, в землю Хананеїв…Отже піди: Я пошлю тебе до фараона і виведи з Єгипту народ мій». З глибоким усвідомленням своєї недостойності Мойсей відповів Господу: «Хто я, щоб мені йти до фараона і вивести з Єгипту синів Ізраїлевих?». У відповідь на це Господь сказав йому: « Я буду з тобою, і ось тобі знамення, що Я послав тебе: коли ти виведеш народ (Мій) з Єгипту, ви звершите служіння Богу на Аравії, на сході затоки Акаба. Згідно ж з вказівкою (Цар. 11, 18) Мадіам розташоване між Іудею і Фараоном, на Сінайському півострові цій горі». По повелінню Господа Мойсей повинен був з’явитись в Єгипет до своїх єдиноплемінників і оголосити старійшинам Божественне оприділення про звільнення народу від єгипетського рабства і про переселення їх у обітовану землю.
Мойсей при цьому повинен був оголосити, що це є воля Бога їх батьків: Авраама, Ісаака та Якова – Бога, Якому ім’я – Ягве, що означає Сущий. Затим Мойсей разом з старійшинами повинен був з’ятись до фараона і попросити у нього дозволу відпустити єврейський народ в пустиню для принесення жертву Богу. Коли фараон дозволить ізраїльському народу піти в пустиню на три дні путі, тоді вони зможуть скориставшись цим випадком, назавжди залишити країну рабства. Господь попереджає Мойсея, що фараон відпустить їх не добровільно, а лише після страшних караючих чудес, які звершаться над Єгиптом. Щоб сини Ізраїльські повірили Мойсею, Господь дав йому силу творити чудеса: розпочинаючи з цієї миті. Мойсей міг за бажанням обертати жезл в змію викликати і виліковувати проказу руки і перетворювати воду в кров. І хоча Господь наділив Мойсея силою чудотворіння, він все ж продовжував відмовлятися від такої надзвичайно тяжкої місії, посилаючись на свою недомовність і відсутність красномовства, яке так необхідне для вождя численного народу. Господь прогнівався на Мойсея за його непослух і сказав, що дасть Мойсею на допомогу його старшого брата Аарона, який надто красномовний і буде говорити від його імені. Лише при цій умові Мойсей підкорився волі Божій.
Попрощавшись з тестем. Мойсей посадив на осла дружину і дітей з тривожним серцем направився в Єгипет. У дорозі на нього чекала страшна пригода. За те, що він до цього часу не учинив обрізання над одним з своїх синів. Господь бажав умертвити Мойсейя. Але Сепфора, дружина його, узявши кам’яний ніж швидко вчинила обрізання і тим спасла Мойсея від неминучої смерті. Після цієї події Сепфора зі своїми синами повернулася в дім батька свого, а Мойсей один продовжував путь у Єгипет.
За кордоном Єгипту Мойсей зустрів Аарона, якого Господь послав йому на зустріч. Мойсей відкрив своєму брату волю Божу і показав знамення. В свою чергу Аарон докладно розповів Мойсею про сумне становище євреїв в Єгипті.
Коли вони прийшли в землю Гесем, то перш за все зібрали Ізраїльських старшин і відкрили їм свою волю Божу про єврейський народ підкріплюючи, свої слова чудесами. Єврейські старійшини, почувши про те, що Господь відвідав їх і дарує свободу, з радістю сприйняли цю звістку. З блискавичною швидкістю звістка облетіла усі роди, племена і сімейства. Народ піднісся духом і радувався, що на кінець – то «Господь віддав синів Ізраїлевих». Після цього залишилося лише повідомити волю Божу фараону та просити його про звільнення народу для жертвоприношення, і брати – визволителі сміло явилися перед лицем гордого монарха.