Жахлива смертна кара над беззаконними – містами, спонукала Авраама тимчасово залишити своє місцеперебування біля діброви Мамре. Попрямувавши на південь Ханаана, він поставив свої намети у землі гадарського царя Авімелеха. Тут з Саррою скоїлася така ж історія, як і в Єгипті. Звідси Авраам переселився у Версавію. І ось, на кінець прийшов час, коди повинно було сповнитися великій обіцянці, отриманій від Господа. Аврааму було сто, а Саррі дев’яносто років, коли у них під час стоянки у Версавії, народився давно очікуваний син – Ісаак. Хлопчик ріс здоровим і через декілька років вже грався разом з своїм зведеним братом Ізмаїлом. Сарра спостерігала за цими іграми з зростаючим хвилюванням. Одного разу вона помітила, як Ізмаїл, котрий рахував себе первородним, насміхається над Ісааком. Сарра обурилася, в ній все більше і більше зростала ворожість до єгипетської рабині Агарі та її дитини. Врешті вона вирішила назавжди позбавитися від них і сказала Аврааму: « Прожени ту невільницю та сина її, бо не буда наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісааком» (Бут. 21, 10). Аврааму було неприємно слухати такі слова від Сарри; він щиросердо прив’язався до єгиптянки, а до Ізмаїла почував справжню батьківську любов. Але Господь явився Аврааму і сказав: «Нехай не буде не до вподоби тобі де через хлопця та через невільницю Твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. І також сина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє насіння» (Бут. 21, 12-13).
Отримавши одкровення від Бога, Авраам раненько, дав нещасним вигнанцям хліба,води відправив їх в Єгипет, де; в Агарі жили родичі. Дорога була довгою небезпечною. У пустелі в одиноких мандрівників – блукачів закінчилася вода, і їм загрожувала смерть від спраги. Агар залишила Ізмаїла під деревом, і відійшла на відстань пострілу з лука, щоб не бачити і не чути передсмертних мук сина. Вона сіла на землю і гірко заплакала. В цей час явився їй Ангел і сказав: «Бог почув голос отрока. Встань, підніми хлопця і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його» (Бут. 21, 17-18). Господь відкрив очі Агарі, і вона побачила криницю з водою. Агар напоїла свого сина і таким чином спасла його від смерті. Вигнанні незабаром приєдналися до єгипетських поселень на Синайському півострові. Ізмаїл став неперевершеним стрільцем із лука і чудовим мисливцем. Незабаром він одружиться на єгиптянці і у нього народиться дванадцять синів.