З того часу минуло 13 років. Авраму виповнилось вже 90 років, а Сарі 89. Господь явився Авраму в п’яте й сказав: «Я Бог Всемогутній; ходи переді мною і будь непорочний; поставлю заповіт Мій між мною і тобою і дуже розмножу тебе» (Бут.17). Аврам з благоговінням впав на своє обличчя, а Господь докладно розкрив йому Свою обіцянку в силу того, що з Богом була укладена умова про заповіт, Аврам зробився родоначальником численного потомства і тому повинен був уже називатися не Аврам а Авраамом, що означає «отець безліч народів». Ханаанська земля віддається у вічне володіння Аврааму і Його нащадкам. Видимим знаком цього заповіту, за велінням Господа, повинне бути Обрізання, яке необхідно учиняти над дітьми чоловічої статі на восьмий день від народження. Необрізаний не міг рахуватися членом Богообраного народу. З зовнішнього боку обрізання, перш за все, було тим пролиттям крові, яке рахувалося важливою гарантією міцності заповіту. Крім цього, обрізання мало іще і моральне і таємниче – перетворююче значення. Моральне значення обрізання полягало в тому, що воно переконувало людину в необхідності боротьби зі своїми гріховними нахилами. Таємничо – перетворююче значення обрізання заключалось втому, що воно прообразовувало собою новозавітне таїнство Хрещення.
Звертаючись далі до Авраама, Господь сказав, що і дружина його Сара від цього часу повинна носити ім’ я Сарра оскільки вона буде матір’ю численного потомства. «Я благословлю її – говорить Господь, – і дам тобі від неї сина». Але при цих словах віра Авраама похитнулась: він «впав на обличчя своє і розсміявся, і сказав: сам до себе: невже від столітнього буде син? І Сарра дев’яносторічна невже народить? І прохав Авраам Господа, щоб хоч Ізмаїл залишився живим. Але Господь відповів Аврааму, що саме Сарра народить йому сина Ісаака, з котрим Він складе заповіт. В той же самий день Авраам в честь союзу з Богом звершив обрізання над собою і над усіма членами чоловічої статі, котрі належали його сімейству.